Екологістика

 Екологістика

Варіант 4

 Зміст

 Вступ……………………………………………………………...…………3

Політика «нуль дефектів» в діяльності захисту довкілля в ланцюгах постачань …......................................................................................................4

Висновки……………………………………………………………………..

Список використаної літератури…………………………………………..

Вступ

На сучасному етапі розвитку значної актуальності набуває розгляд логістики, як одного з чинників збереження навколишнього середовища, адже саме логістика займається питаннями  постачання сировини на підприємство, рухом напівфабрикатів всередині підприємства, транспортування готової продукції на склади та доставку товарів покупцям. Логістика, яка заснована на ресурсозберігаючих та екологічно безпечних процесах і технологіях, дістала назву “зелена” логістика. Польські вчені запропонували екологічний напрям логістики називати екологістикою, що вказує на екологічну орієнтацію логістики, також на таку її мету, як створення інтегрованої екологістичної системи. На рівні підприємства екологістика є чинником забезпечення екологічно збалансованого, екологічно безпечного бізнесу шляхом екологізації ланцюгів постачання.

Серед світових компаній, що дотримуються принципів “зеленої” логістики є Toyota, Xerox, Johnson & Johnson, Honda, Volkswagen, Hewlett-Packard, Casio, Sony. Ефективність дотримання принципів “зеленої” логістики на практиці може продемонструвати компанія Sony, якій у 2017 році вдалося знизити викиди CO₂ приблизно на 47% за рахунок зменшення об'єму упаковки. Також у цьому році Sony використовували близько 31000 зворотної тари по всьому світу, сприяючи тим самим приблизно 312-тонний скорочення використання пакувальних матеріалів і одностороннім піддонах.

Sony сприяла стандартизації товщини та пакувальних процедур за допомогою стретч-плівки, що сприяли зниженню використання стретч-плівки до двох тонн. Це, в свою чергу, підтримували оцінками, скорочення викидів CO2 близько п'яти тонн.

Через прискорений розвиток процесів економічної інтеграції та міжнародного поділу праці стратегічними стають питання щодо збереження навколишнього середовища. При цьому слід пам’ятати, що будь-яка діяльність світових господарюючих суб’єктів тісно пов’язана з логістичними процесами на глобальному рівні.

Політика «нуль дефектів» в діяльності захисту довкілля в ланцюгах постачань

Інноваційні процеси обумовлюють комерційні успіхи в майбутньому. Фактично інновації, з одного боку, є показниками конкурентоспроможності підприємства, з іншого боку, забезпечують її. З розвитком науково-технічного прогресу постає потреба в управлінні новими напрямами господарської діяльності підприємств. Одним з таких напрямів є логістика.

Логістика – наука про планування, контроль і управління транспортуванням, складуванням та іншими матеріальними і нематеріальними операціями, що здійснюються в процесі доведення сировини і матеріалів до підприємства, переробки сировини, матеріалів і напівфабрикатів, доведення готової продукції до споживача відповідно до його інтересів і вимог.

Інноваційний потенціал логістичної сфери зростає з кожним роком. Це пов’язано з формуванням інноваційної економіки в нашій країні. Інноваційні напрями створення ефективної інфраструктури логістики ґрунтуються на досягненнях інноваційної економіки.

Інноваційне розуміння логістичного підходу в комерційній діяльності сприяє тотальній логістизації нової економіки, що, безсумнівно, дає мультиплікативний ефект і забезпечує неухильне економічне зростання для нашої країни. За сучасних умов ведення бізнесу відбувається помітне посилення негативного впливу людини на навколишнє середовище, яке обумовлене зростанням масштабу виробничої і господарської діяльності промислових підприємств і сервісних компаній. В результаті екологічна ситуація, характерна для певних регіонів країни, переходить в гостру фазу, пов’язану з деградацією головних фізичних складових біосфери, таких як літосфера, атмосфера і гідросфера.

Серед факторів, що негативно впливають на загальний стан навколишнього середовища, слід виокремити:

1) забруднення атмосфери промисловими та іншими викидами;

2) забруднення поверхневих і підземних вод;

3) забруднення ґрунтів промисловими викидами і побутовими відходами;

4) шумове (акустичне) забруднення, джерелами якого є промислові підприємства і транспорт;

5) скорочення біологічного різноманіття живих істот.

Екологічний підхід до господарської діяльності нині є важливою умовою для стійкого розвитку світової економіки. Логістика, без якої неможливо уявити виробництво і торгівлю, пов’язана з переміщенням транспортних потоків і переробкою вантажів, що апріорі є видом діяльності, яка забруднює навколишнє середовище.

Екологістика визначається текстуально неоднозначно, але за змістом визначається практично ідентично, як логістична діяльність, яка заснована на принципах розвитку та враховує фактори забруднення середовища, безпеки тощо. При цьому в різних визначеннях підкреслюються різні аспекти такої діяльності.

Екологістика – практика і стратегія діяльності в ланцюгах поставок, що знижують негативні екологічні та енергетичні наслідки розподілу товарів і сфокусовані на переробці вантажів, управлінні потоками відходів, упакування і транспортування. Екологістика включає всі види діяльності, пов’язані з екологічно ефективним управлінням прямими і зворотними потоками продуктів та інформації між пунктами виробництва і споживання.

Екологістика – це будь-яка логістична діяльність, в якій застосовуються критерії та/або обмеження, що враховують екологічні чинники.

Вартість впровадження сучасних екологічних технологій у виробничі цикли підприємств належить до одноразових витрат, які може собі дозволити далеко не кожне підприємство. До того ж термін повернення таких інвестицій не піддається об’єктивній оцінці, оскільки економічну ефективність складно висловити в натуральній матеріально-грошовій формі. З іншого боку, сучасні логістичні підходи під час управління матеріальними потоками дають змогу підвищити рентабельність активів підприємства за рахунок координації різних етапів просування ресурсів від виробників до кінцевого споживача, включаючи такі питання, як підбір тари і упаковки, організація транспортування і переміщення, розміщення складських приміщень і оптово-роздрібних центрів розподілу продукції. Тому такий комплексний підхід можна використовувати для процесу інтеграції екологічних параметрів в структуру логістичного управління в рамках міжгалузевого напряму «екологічна логістика».

Традиційно до екологічної логістики відносять аспекти, пов’язані зі збором і сортуванням відходів, що утворюються під час виробництва, споживання, транспортування, їх утилізацію або безпечне зберігання у навколишньому  середовищі. Управління, засноване на принципах логістики, вже від самого початку містить в собі зменшення екологічного навантаження на навколишнє середовище, а саме вибір постачальників вихідної сировини за критерієм максимального скорочення відходів виробництва, а також зниження витрат від дефекту (політика «нуль дефектів»);

Логістика постачання є однією з трьох функціональних галузей діяльності підприємства, у якій першочерговим є облік екологічних параметрів.

Відходи, які виникають у процесі просування продукції, та операції з їх утилізації збільшують вартість товарів, не додаючи при цьому цінності для кінцевих споживачів.

Отже, чим більше підприємство виробляє відходів, тим нижче буде рентабельність його бізнесу. Тому використання принципів екологістики під час розподілу продукції у мережі може дати додаткові конкурентні переваги за рахунок скорочення складової, пов’язаної з відходами у повній собівартості одиниці запасу.

Таким чином, екологічна логістика має використовувати традиційні методи і моделі загальної теорії логістики, але з урахуванням негативного впливу на навколишнє середовище.

Застосування принципів екологістики допоможе підприємству перетворити логістичну систему, починаючи з доставки сировини для виробництва кінцевого продукту і закінчуючи утилізацією та/або безпечною переробкою відходів, в екологічно безпечний процес.

Отже, екодеструктивний вплив на навколишнє середовище є несумісним з логістичними принципами управління підприємством, тому екологічна орієнтація логістики як науки і практичного інструментарію буде сприяти її доповненню та розвитку.

Сформулюємо основні напрями розвитку екологістики з метою можливості її ефективного застосування на практиці управління матеріальними потоками підприємства.

Ними є виділення функціональних сфер бізнесу, де застосування принципів екологічної логістики є економічно доцільним; визначення методів і моделей теорії логістики, до яких можна впроваджувати екологічні параметри; розробка рекомендацій щодо оцінки економічної ефективності від оптимізаційних рішень на основі принципів екологічної логістики; розробка пропозицій щодо вдосконалення законодавчої бази України у сфері транспортування і складування продукції з урахуванням вимог охорони навколишнього середовища та екологічної безпеки.

Однак більшість проблем щодо реалізації зазначених напрямів і принципів виходить з того, що наявне «природоохоронне» законодавство вигідніше «обійти», ніж виконати. Тому підвищення екологічної освіченості і свідомості є недостатнім. Варто забезпечити матеріальне стимулювання, яке дасть змогу зробити економічно обґрунтованим заощадження, а не руйнування природного середовища.

Нині законодавство у сфері охорони навколишнього середовища представлене великою кількістю документів, а саме Законом України  «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 р. № 1264-XII, Законом України «Про відходи» від 5 березня 1998 р. № 187/98-ВР, Законом України «Про екологічну експертизу» від 9 лютого 1995 р. № 46/95-ВР, іншими нормативними актами Президента, уряду, міністерств, відомств України, а також актами органів місцевого самоврядування.

Наступна проблема полягає в тому що, на жаль, нині основна увага влади і фахівців у вирішенні проблем, пов’язаних зі збереженням навколишнього середовища, приділяється разовим заходам, які апріорі є невигідними і дорогими, а в кращому випадку лише виправляють помилки минулого. Всю цю конструкцію підтримує інертність бюрократичної системи, яка гальмує спроби доопрацювання нормативних актів, що сприяють впровадженню та розвитку інноваційних технологій в сфері екології.

Аналізуючи досвід європейських країн, можна з упевненістю сказати, що впровадження інноваційних, екологічно безпечних виробничих процесів є досить актуальним напрямом. Особливо це стосується відходів тари та упаковки, наприклад, скла, оскільки, скло є одним з найбільш небезпечних і таким, що завдає непоправної шкоди навколишньому середовищу. Найбільш серйозно проблема переробки та складування відходів тари та упаковки стосується великих міст України, зокрема Львову, Києва, Одеси.

Вирішити цю проблему можна шляхом залучення підприємств малого бізнесу, на базі яких слід організовувати районні (міські, регіональні) системи роздільного збору відходів. Основними перевагами малого бізнесу є те, що такі підприємства можуть взяти на себе організацію і рентабельне функціонування пунктів прийому різних видів відходів. Таким чином, залучення малого бізнесу буде сприяти перетворенню сміття з джерела втрат на джерело доходів, а участь малого і середнього бізнесу буде сприяти економічному зростанню країни. Крім того, необхідно проектувати безвідходні (маловідходні) і замкнуті технологічні цикли, що зводять до мінімуму викиди і скиди шкідливих і забруднюючих речовин в навколишнє середовище, впроваджувати наукоємні виробництва, що  сприятиме підвищенню конкурентоспроможності кінцевого продукту.

Розглянемо можливість застосування екологічних параметрів в логістиці на прикладі закупівельної діяльності торговельного підприємства, яке купує запаси готової продукції з метою їх подальшої реалізації споживачам, використовуючи при цьому власне складське господарство. У класичній моделі оптимального розміру замовлення (у вигляді формули Харріса-Вілсона) розглядаються тільки витрати на виконання замовлення і витрати на зберігання (утримання) запасу на складі.

Інші складові не враховуються. Витрати на виконання замовлення зменшуються зі збільшенням розміру партії, оскільки більший розмір поставки вимагає меншої кількості розміщуваних замовлень за аналогічний період часу. Навпаки, витрати на утримання запасів мають прямо пропорційну залежність від розміру замовлення, коли за одноразового збільшення обсягу закуповуваних запасів пропорційно зростає і вартість їх зберігання.

З точки зору негативного впливу на навколишнє середовище під час роздрібнення оптових партій товарів на складі утворюються відходи тари і упаковки, окрім того, в процесі зберігання частина запасів переходить в неліквідну категорію внаслідок фізичного зношення або порушення умов утримання (наприклад, режиму підтримки заданої вологості).

Відходи тари і упаковки, а також неліквідні запаси, що втратили свої споживчі властивості, слід вивозити на спеціалізовані полігони. Згідно з Постановою ВР України «Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів» від 3 серпня 1998 р. № 1218 підприємство повинно отримати дозвіл на вивезення відходів і наперед закупити талони на вивезення сміття в межах нормативів утворення відходів і лімітів на їх розміщення, розроблених для даного підприємства. Відсутність зазначених документів та перевищення нормативів є підставами для притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності.

Висновки

Необхідність підвищення загальної екологічної інформованості, освіченості і відповідальності підприємств і організацій, що на  початковому етапі зажадає додаткових витрат перш за все як від підприємства, так і на державному рівні.

Підвищення конкурентної спроможності підприємства досягатиметься за рахунок зниження собівартості виробленої продукції за такими складовими, як вартість енергії, сировини та інших природних ресурсів, витрат, пов’язаних з виплатою штрафів і компенсацій за перевищення екологічних нормативів. А тому слід фінансувати розробку технологічних інноваційних рішень, що знижують загальну собівартість екологічних заходів і при цьому підвищують їх цінність. Ці поліпшення дадуть змогу підприємствам більш продуктивно використовувати широкий спектр матеріальних ресурсів.

Таким чином, будуть компенсовані витрати, пов’язані зі зменшенням впливу на навколишнє середовище. У зв’язку з цим подальші дослідження слід сконцентрувати на засадах природоохоронних вимог, оскільки вони є важливим елементом під час розроблення та розвитку логістичної стратегії і запорукою успіху діяльності підприємства.

Список використаної літератури

1. Аверіхіна Т.В. Принципові положення формування системи забезпечення екологічної конкуренто-спроможності товарів та товаровиробників / Т.В. Аверіхіна // Економіка: реалії часу. – 2015. – № 2 (18). –С. 195–200.

2. Білик О.С. Еколого-економічні засади підвищення конкурентоспроможності регіонів : автореф. дис. …канд. екон. наук : спец. 08.00.05 «Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка» / О.С. Білик. – Луцьк, 2014. – 20 с.

3. Про охорону навколишнього природного середовища : Закон України від 25 червня 1991 р. № 1264-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1264-12.

4. Бурук Г.П. Управління конкурентоспроможністю промислової продукції з урахуванням екологічної складової : автореф. дис. … канд. екон. наук: спец. 08.00.04 «Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)» / Г.П. Бурук. – Донецьк, 2011. – 20 с.

5. Бурцев В.В. Методические основы мониторинга системы сбыта готовой продукции / В.В. Бурцев // Маркетинг в России и за рубежом. – 2002. – № 4. – С. 32–46.

6. Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів : Постанова Верховної Ради України від 3 серпня 1998 р. № 121 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1218-98-%D0%BF.

7. Герасимчук З.В. Еколого-економічні засади підвищення конкурентоспроможності регіону : [монографія] / З.В. Герасимчук, О.С. Білик. – Луцьк : Вежа-Друг, 2014. – 284 с.

8. Антикризові інструменти сталого розвитку підприємства: інноваційна, інвестиційна та маркетингова політика / [П.Г. Перерва, А.В. Косенко, О.П. Косенко] // Вісник нац. техн. ун-ту «ХПІ» : зб. наук. праць; темат. вип. «Технічний прогрес та ефективність виробництва». – № 25. – Х.: НТУ «ХПІ», 2012. – С. 100–106.

9. Вироби з скла для будівництва. Терміни і визначення. Покажчик та огляд СТ СЕВ 2439-80. Група І00 : чинний від 1 січня 1982 р. – К. : Постійна Комісія з співпраці в галузі стандартизації / Держспоживстандарт України, 2016 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.budinfo.org.ua.

10. Поляков С.Г. Мониторинг инновационных процессов в научно-технической сфере / С.Г. Поляков // Инновации. – 2003. – № 5. – С. 45–49.

1. Хто займається дослідженням космічного простору, світового океану, Антарктиди і розробляє міжнародну програму з проблем навколишнього середовища:

а) Програма ЮНЕСКО людина і біосфера;

б) Програма ООН по навколишньому середовищу;

в) Науковий комітет з проблем навколишнього середовища;

г) Міжнародна рада наукових спілок.

2. Хто вивчає екологічні наслідки посилення впливу людини на тропічні та субтропічні екосистеми, ліси та пасовища:

а) Програма ЮНЕСКО людина і біосфера;

б) Програма ООН по навколишньому середовищу;

в) Науковий комітет з проблем навколишнього середовища;

г) Міжнародна рада наукових спілок.

3. У якому році в Україна був прийнятий закон про охорону навколишнього середовища:

а) у 1991;

б) у 1990;

в) у 1992;

г) у 1997.

4. До якого виду забруднень навколишнього середовища (за масштабами) відносяться викиди вихлопних труб, відходи окремих підприємств?

а) глобальне;

б) регіональне;

в) локальне;

г) національне.

5. До абіотичних екологічних чинників впливу на навколишнє середовище відносяться:

а) температура, вологість повітря, вітер, атмосферний тиск;

б) вплив тварин, рослин, мікроорганізмів;

в) викиди в повітря двоокису вуглецю, важких металів, вуглеводнів і інших речовин;

г) вирубка лісів, засолення ґрунтів, гірський видобуток.

6. Хто вперше запропонував термін «екологія»?

а) Гіппократ;

б) Альберт Великий;

в) Геккель;

г) Теофраст.

7. Який етап розвитку екологічного менеджменту характеризується початком землекористування, активним розвитком скотарства і землеробства, застосуванням деревини як основного джерела тепла і будівельного матеріалу?

а) 1-й (до 8-7 ст. до н. е.);

б) 2-й (з 8-7 ст. до н. е. по 15 ст. н. е.);

в) 3-й (з 16 по 19 ст. н. е.);

г) 4-й (з 20 ст. по сьогоднішній час).

8. Яка організація займається питанням навчання фахівців у сфері охорони природи?

а) Науковий комітет з проблем навколишнього середовища;

б) Міжнародний союз охорони природи;

в) Міжнародний союз студентів;

г) ЮНЕСКО.

9. Забруднення якого виду виникає у разі землетрусу?

а) хімічне;

б) біологічне;

в) природне;

г) локальне.

10. Біологічна наука, що вивчає взаємовідносини організмів з навколишнім середовищем - це:

а) екологічний менеджмент;

б) біоніка;

в) екологія;

г) екологічна логістика.