Тести з дисципліни «Маркетинг»

Тести з дисципліни «Маркетинг»

1. Поняття потреби ми розуміємо як:

а) почуття нестачі чогось, що відчуває людина;

б) нужду, що має специфічну форму відповідно доособливостей особистості;

в) нужду, що виражена в товарах і підкріплена грошима;

г) попит на певний вид продукції.

2. “Ринок продавця” має місце коли:

а) пропозиція товарів перевищує попит на них;

б) на ринку існує товарний дефіцит;

в) покупці змушені бути дуже активними, щоб купити товар;

г) ринок монополістичної конкуренції.

 3. “Ринок покупця” характеризується тим, що:

а) покупці проявляють велику активність, купуючи товари;

б) на ринку існує товарний дефіцит;

 в) продавці змушені бути дуже активними, щоб продавати товари;

г) попит на товар перевищує пропозицію.

4. Споживачі не зацікавлені у товарі або байдужі до нього. Вид маркетингу, що доцільний у цьому випадку:

а) конверсійний маркетинг;

б) ремаркетинг;

в) протидіючий маркетинг;

 г) стимулюючий маркетинг.

5. Концепція управління підприємством стверджує, що споживачі будуть прихильні до товарів, які пропонують найвищу якість, найкращі експлуатаційні властивості та характеристики. Це концепція:

а) соціально-етичного маркетингу;

б) маркетингу;

в) удосконалення товару;

г) удосконалення виробництва.

6. Товар у маркетингу – це:

а) продукт труда, призначений для обміну;

 б) все, що задовольняє певні потреби і пропонується ринку;

 в) матеріальні ресурси, продукція, послуги;

 г) продукт труда, призначений для власного споживання.

7. Які потреби у піраміді А. Маслоу знаходяться на другому рівні?

а) фізіологічні потреби;

б) потреби у самореалізації;

 в) потреби у безпеці;

 г) потреби у визнанні.

8. Основним об’єктом уваги підприємства, яке застосовує концепцію інтенсифікації комерційних зусиль, є:

 а) нужди споживачів;

] б) заходи стимулювання;

  в) добробут суспільства;

  г) товар.

9. До економічних факторів макросередовища організації не відносять:

  а) рівень інфляції, рівень заробітної плати;

 б) рівень безробіття, рівень економічного розвитку країни;

 в) політичну стабільність в країні, тривалість життя населення;

 г) систему оподаткування, стабільність національної валюти.

10. Мікросередовище організації формують:

  а) PEST – фактори;

 б) виробництво, маркетинг, фінанси;

 в) конкуренти, споживачі, постачальники, посередники;

  г) погрози та можливості організації.

 11. Макросередовище організації - це:

  а) внутрішні фактори, що впливають на діяльність фірми;

 б) зовнішні фактори, які контролює фірма;

  в) конкуренти, споживачі, постачальники посередники;

г) фактори, що впливають на фірму і її мікросередовище, і які вона не може контролювати.

 12. До соціально-культурних факторів відносять:

  а) рівень інфляції;

б) рівні народжуваності та смертності;

  в) систему оподаткування;

 г) природні ресурси країни.

13. Маркетингові дослідження – це:

  а) дослідження ринку товарів;

б) систематичний збір, обробка та аналіз даних з метою прийняття обґрунтованих маркетингових рішень;

  в) періодичний збір, обробка та аналіз даних для управління маркетингом;

  г) збір первинної та вторинної інформації.

14. Процес маркетингових досліджень не містить етап:

 а) визначення проблеми;  

б) вибір методу дослідження;

 в) прийняття рішення керівником;

  г) інтерпретація даних.

15. Цілі маркетингових досліджень можуть бути:

 а) пошукові, розвідкові, описові;

б) розвідкові, описові, каузальні;

  в) експертні, описові, каузальні;

 г) пошукові, експертні, розвідкові.

 16. Опис аспектів реальної маркетингової ситуації є метою:

  а) пошукового дослідження;

 б) розвідкового дослідження;

 в) описового дослідження;

 г) каузального дослідження.

17. Причинно-наслідкові зв’язки встановлюються:

 а) каузальним дослідженням;

 б) описовим дослідженням;

  в) розвідковим дослідженням;

  г) пошуковим дослідженням.

18. Допомагають зрозуміти проблему:

 а) каузальні дослідження;

 б) описові дослідження;

 в) розвідкові дослідження;

 г) експертні дослідження.

19. Інформація, що зібрана для цілей конкретного дослідження є:

 а) зовнішньою;

  б) вторинною;

  в) внутрішньою;

г) первинною.

 20. Інформація, яка зібрана раніше для цілей, що відрізняються від цілей маркетингового дослідження, що проводиться, має назву:

 а) зовнішня;

 б) вторинна;

  в) внутрішня;

 г) первинна.

 21. Перевагами вторинної інформації є:

  а) відповідність цілям маркетингових досліджень;

 б) заощадження грошей і часу;

 в) достовірність даних;

  г) точність даних.

22. Перевагами первинної інформації є:

а) відповідність цілям маркетингових досліджень;

  б) заощадження часу;

  в) більш дешева, ніж вторинна;

 г) легкість отримання.

23. Кабінетний аналіз документів також має назву:

 а) нетрадиційний аналіз;

 б) контент-аналіз;

в) традиційний аналіз;

 г) формалізований аналіз.

24. Інтерпретація змісту документу, його тлумачення характерно для:

  а) нетрадиційного аналізу;

 б) контент-аналізу;

в) традиційного аналізу;

 г) формалізованого аналізу.

25. Аналіз, який зводиться до переведення текстової інформації в кількісні показники, має назву:

 а) традиційний аналіз;

 б) контент-аналіз;

 в) класичний аналіз;

 г) кабінетний аналіз.

 26. Метод збору даних, при якому спостерігається ситуація, що має певний інтерес, і фіксуються значущі фактори або поведінка має назву:

  а) експеримент;

 б) інтерв’ю;

 в) анкетування;

 г) спостереження.

 27. Якщо спостереження здійснюється в природних умовах, воно має назву:

  а) особисте;

 б) польове;

  в) приховане;

  г) лабораторне.

28. Якщо при проведенні спостереження спостерігач заздалегідь знає, що він буде спостерігати та реєструвати, воно має назву:

 а) структуроване;

 б) польове;  

в) приховане;  

г) неструктуроване.

29. Структура опитувального листа містить послідовно такі частини:

 а) демографічна частина, вступ, основна частина;

 б) основна частина, реквізитна частина;

в) вступ, основна частина, реквізитна частина;

 г) реквізитна частина, основна частина, демографічна частина.

30. Питання без заданої структури відповіді відносяться до:

а) відкритих питань;

 б) закритих питань;

 в) напівзакритих питань;

 г) питань зі шкалами.

31. Питання, що пропонують обрати одну із запропонованих відповідей відносяться до:

 а) відкритих питань;

б) закритих питань;

 в) напівзакритих питань;

 г) питань зі шкалами.

32. Тип питання, який дає змогу респонденту можливість виразити ступінь згоди чи незгоди із запропонованим висловлюванням, має назву:

  а) альтернативне питання;

 б) закрите питання;

в) шкала Лайкерта;

  г) семантичний диференціал.

 33. Тип питання, який дає змогу респонденту надати кількісну оцінку запропонованому висловлюванню, має назву:

а) шкала оцінок;  

б) закрите питання;  

в) шкала Лайкерта;  

г) семантичний диференціал.

34. Розподіл ринку на чіткі групи споживачів, для кожної з яких можуть знадобитися окремі товари та комплекси маркетингу – це процес:

 а) регулювання ринку;

б) сегментація ринку;

 в) класифікації ринку;

 г) позиціювання товару на ринку.

35. Сегмент ринку характеризується:

 а) стабільною конкурентоспроможністю продукції;

б) попитом споживачів, який є однорідним за характером;

 в) диференційованим попитом споживачів;  

г) різноманітними потребами споживачів.

36. Позиціонування товарів – це:

а) забезпечення товару чітко відокремленого місця на ринку і у свідомості споживачів;

 б) детальний аналіз характеристик товарів і послуг, які реалізують і надають конкуренти;

 в) технологія викладки товарів у роздрібній мережі;

  г) визначення конкурентоспроможності товару.

37. До основних елементів комплексу маркетингу належать:

а) товар, ціна, методи розповсюдження та методи просування;

 б) нужда, потреба, попит, товар, ціна методи розповсюдження та методи просування;

  в) попит, сукупність існуючих та потенційних покупців, товар, ціна методи розповсюдження та методи просування;

  г) нужда, попит, товар, ціна методи розповсюдження.

38. Декілька сегментів ринку, відібраних для маркетингової діяльності фірми, мають назву:

  а) споживча група;

  б) ринкова ніша;

 в) ринкове вікно;

г) цільовий ринок.

39. Маркетинг, що спрямовує діяльність підприємства на декілька сегментів ринку, має назву:

  а) інтегрований;

б) диференційований;

 в) недиференційований;

  г) концентрований.

40. Маркетинг, що спрямовує діяльність підприємства на один сегмент ринку, має назву:

 а) інтегрований;

 б) диференційований;

 в) недиференційований;

 г) концентрований.

 41. Підприємство пропонує косметику для різних вікових груп жінок, тобто використовує при сегментації:

 а) психографічні ознаки;

б) демографічні ознаки;

 в) географічні ознаки;  

г) поведінкові ознаки.

42. Підприємство пропонує різні програми заохочення постійних покупців у залежності від суми їх річних покупок, тобто використовує:

 а) психографічні ознаки;  

б) демографічні ознаки;  

в) географічні ознаки;

г) поведінкові ознаки.

43. Підприємство, рекламуючи нове мило, робить акцент на тому, що до складу сировини входить близько 70% зволожуючого крему, тобто використовує стратегію позиціювання:

  а) за ціною;

 б) за традиціями;

 в) за іміджем;

г) за особливими характеристиками.

44. Сутністю рівня «товару з підкріпленням» є:

 а) головне призначення товару, основна потреба, яку задовольняє товар;

 б) товар з певними властивостями: розмір, модель, технічні параметри тощо;

в) продаж у кредит, доставка товару, монтування;

 г) емоціональне відношення покупців.

45. У залежності від поведінки споживачів розрізняють товари:

а) повсякденного попиту, попереднього вибору, особливого попиту;

  б) споживчі, промислового призначення;

 в) короткострокового та тривалого використання;

 г) послуги, постійного попиту, імпульсивного придбання.

46. У залежності від призначення розрізняють товари:

 а) повсякденного попиту, попереднього вибору, особливого попиту;

б) споживчі, промислові;

 в) короткострокового та тривалого використання;

  г) послуги, постійного попиту, імпульсивного придбання.

47. До товарів попереднього вибору належать:

а) побутова техніка, взуття, меблі;

 б) цукерки, молочні продукти, безалкогольні напої;

 в) яхти, ексклюзивні ювелірні прикраси;

 г) вологі серветки, жувальна гумка.

48. Товари, заради придбання яких споживачі готові прикласти додаткові зусилля, мають назву:

  а) товари для екстрених випадків;

 б) товари тривалого використання;

в) товари особливого попиту;

  г) товари постійного попиту.

49. Етапи життєвого циклу товару мають послідовність:

 а) зростання, спад, зрілість, елімінація;

  б) зростання, впровадження на ринок, зрілість, спад;

в) впровадження на ринок, зростання, зрілість, спад;

 г) впровадження на ринок, зрілість, спад, зростання.

50. Головним завданням виробника на етапі впровадження товару на ринок є:  а) підвищення конкурентоспроможності продукції, модифікація товару;

 б) модифікація товару, створення конкурентних переваг;

в) формування системи збуту, інформування покупців про товар;

 г) нагадування про товар, стимулювання попиту.

51. Відомо, що попит на товар та прибуток від реалізації стрімко зростають. На якому етапі життєвого циклу знаходиться товар?

 а) зростання;  

б) впровадження товару на ринок;

  в) спад;  

г) зрілість.

52. Відомо, що попит на товар повільно зростає, прибуток від реалізації або відсутній, або незначний наприкінці періоду. На якому етапі життєвого циклу знаходиться товар?

  а) зростання;

б) впровадження товару на ринок;

  в) спад;

  г) зрілість.

 53. При управлінні товаром на рівні товарного асортименту доцільно використовувати:

 а) метод «мозкового штурму»;

 б) метод АВС;

  в) матрицю Дженерал Електрик;  

г) матрицю БКГ.

54. При управлінні товаром на рівні товарної номенклатури використовують:  а) метод «мозкового штурму»;

  б) метод АВС; [ ]

 в) метод Дельфі;

 г). матрицю БКГ.

55. В матриці Бостонської консультаційної групи вертикальна вісь – це:

 а) відносна частка ринку;  

б) довгострокова привабливість галузі;  

в) конкурентне положення СБО на ринку;

 г) темпи зростання галузі.

56. В матриці Бостонської консультаційної групи горизонтальна вісь – це:

 а) відносна частка ринку;  

б) довгострокова привабливість галузі;

 в) конкурентне положення СБО на ринку;

 г) темпи зростання галузі.

 57. В матриці Бостонської консультаційної групи СБО, яка займає лідируюче положення в швидко зростаючій галузі має назву:

 а) «зірка»;

  б) «дійна корова»;

 в) «знак питання»;

  г) «собака».

58. В матриці Бостонської консультаційної групи СБО, яка займає лідируюче положення в стабільній галузі має назву:

 а) «зірка»;

 б) «дійна корова»;

 в) «знак питання»;

 г) «собака».

59. Для оцінки привабливості галузі у матриці GE можна використовувати:

  а) якість продукції;

 б) середню галузеву рентабельність;

 в) ринкову частку;

 г) маркетингові заходи.

60. Товарний асортимент – це:

 а) група товарів, що мають схожі споживчі характеристики;

  б) систематизований перелік асортиментних груп;

  в) товарна номенклатура підприємства;

 г) сукупність товарних позицій.

 61. Під глибиною товарної групи розуміють:

 а) кількість асортиментних груп;

 б) кількість асортиментних позицій у групі;

 в) кількість товарних брендів;

 г) кількість товарних позицій, що випускаються фірмою.

62. Під шириною товарної номенклатури розуміють:

а) кількість асортиментних груп;

  б) кількість асортиментних позицій у групі;

 в) кількість товарних брендів;

 г) кількість товарних позицій, що випускаються фірмою.

63. До елементів фірмового стилю відносяться:

  а) товарна марка, товарний знак, комплекс маркетингу;

 б) товарна марка, товарний знак, логотип, кольори фірми;

 в) логотип, товарний знак, позиція товару;

 г) товарна марка, товарний знак, конкурентна перевага.

64. Товарний знак - це:

 а) юридичний термін;

 б) товарна марка;

  в) бренд; [ ]

 г) логотип.

 65. За методом «колесо бренду» бренд представляється у вигляді:

 а) 5 оболонок;

 б) 6 оболонок;

 в) 3 оболонок;  

г) 4 оболонок.

66. Елементи фірмового стилю продукції призначені для:

  а) розробки стратегії підприємства;

 б) визначення цільового ринку;

в) ідентифікації продукції різних виробників;

 г) визначення позиції товару.

67. Термін «бренд» означає:

  а) атрибутику продукції та позицію товару;

 б) образ товару, відчуття покупців по відношенню до нього;

 в) товарну марку;

 г) логотип продукції.

68. За методикою «Колесо бренду» атрибути бренду представлені на:

 а) першому рівні;

 б) другому рівні;

 в) останньому рівні;

 г) третьому рівні.

69. Фізичний результат від використання бренду, який отримує споживач, має назву:

  а) сутність бренду;

 [#] б) переваги бренду;

  в) цінності бренду;

  г) атрибути бренду.

70. Певне шрифтове написання назви фірми або товарної групи має назву:

 а) товарна назва;

 б) товарний знак;

 в) фірмовий блок;

 г) логотип.

 71. Термін «парасольковий бренд» означає:

  а) використання компанією багатьох марок;

  б) назву самої компанії-виробника;

 в) використання єдиної назви для товарів суміжних категорій;

 г) бренд торговельної мережі.

72. Керівництво підприємства прийняло рішення щодо диференційованого встановлення цін на послуги одного виду. При встановленні цінової сходинки була врахована різниця у собівартості послуг, різниця у оцінці споживачами їх якості, а також ціни конкурентів. Описана ситуація характерна для:

 а) встановлення цін на доповнюючи товари;

 б) встановлення цін на обов’язкові комплектуючі;

в) встановлення цін у рамках товарного асортименту;

  г) встановлення цін за географічним принципом.

73. Ціну на товари встановлено за допомогою нарахування певної націнки на собівартість товару. Метод, що використаний у даному випадку, має назву:

 а) ціноутворення на основі відчуття цінності товару;

 б) середні витрати плюс прибуток;

 в) ціноутворення на основі рівня поточних цін;

  г) ціноутворення за географічним принципом.

74. Ціну встановлено за допомогою графіка, на якому представлені валові витрати та очікувані загальні надходження при різних рівнях обсягу продажу. Метод, що використовується у даному випадку, має назву:

  а) ціноутворення на основі рівня поточних цін;

 б) середні витрати плюс прибуток;

 в) ціноутворення на основі розрахунку точки беззбитковості;

 г) ціноутворення за географічним принципом.

75. Якщо витрати на виробництво чи реалізацію продукції змінюються під впливом певних факторів, може бути застосована стратегія:

 а) гнучких цін;

 б) “зняття вершків”;

 в) стратегія цінової дискримінації;

 г) стратегія проникнення на ринок.

76. Планування торговельного залу передбачає:

  а) викладку товарів на полицях;

 б) використання реклами в торговельному залі;

 в) розміщення відділів та торговельного обладнання;

 г) формування товарних запасів.

77. На рівні очей на полицях викладаються товари:

  а) великогабаритні;

 б) дешеві;

 в) найбільш прибуткові;

 г) найменш прибуткові.

78. P.O.S .- матеріали – це:

  а) реклама на фасаді будівлі;

 б) реклама в місцях продажу товару;

 в) реклама на транспорті;

 г) реклама в ЗМІ.

79. Реалізацію товарів особливого попиту, найчастіше одного виробника здійснює мінімальна кількість відібраних виробником високопрофесійних посередників у різних регіонах. Фірма застосовує:

 а) інтенсивне розповсюдження;

 б) вибіркове розповсюдження;

  в) селективне розповсюдження;

г) ексклюзивне дилерство.

80. Підприємство “К” використовує для збуту своєї продукції канал: “Виробник-оптовий посередник-споживач”. Підприємство найбільш ймовірно випускає:

  а) морозиво;

  б) цукерки;

  в) миючі засоби;

 г) автомобілі.

81. Термін «фейсінг» означає:

а) декілька однакових упаковок товару, що розміщені поруч на полиці;

  б) упакування та маркування товару;

  в) логотип на упаковці продукції;

  г) рекламні матеріали, що розміщені поруч з товаром на полиці.

82. До основних засобів маркетингових комунікацій відносять:

  а) рекламу, брендінг, мерчендайзінг, виставки;

 б) рекламу, PR, мерчендайзінг, особистий продаж;

в) рекламу, PR, sales promotion, особистий продаж;

 г) PR, стимулювання збуту, ярмарки, рекламу.

83. До синтетичних засобів маркетингових комунікацій відносять:

 а) брендінг, мерчендайзінг, PR, рекламу;

 б) брендінг, спонсорство, ярмарки, мерчендайзінг;

 в) спонсорство, PR, прямий продаж, брендінг;

 г) рекламу, PR, брендінг, особистий продаж.

84. До BTL- заходів відносяться:

 а) PR, акції, семплінги;

  б) мерчендайзінг, акції, пряма реклама;

 в) семплінги, конкурси, презентації;

  г) реклама, PR, презентації.

85. До АTL- заходів відносяться:

  а) семплінги, реклама в ЗМІ;

 б) реклама, лотереї;

 в) реклама в ЗМІ, зовнішня реклама;

 г) реклама, конкурси.

 86. Стратегія «проштовхування товару» передбачає:

а) залучення до збутової програми торговельних посередників та власного торговельного персоналу;

  б) залучення до збутової програми торговельних посередників та споживачів;

  в) залучення до збутової програми споживачів;

 г) залучення до збутової програми рекламних агентств.

87. Стратегія «вимушення» передбачає:

 а) встановлення зв’язків зі споживачами продукції.  

б) встановлення зв’язків з торговельними посередниками;

  в) встановлення зв’язків з рекламними агентствами;

 г) встановлення зв’язків з політичними партіями.

88. Реклама – це:

  а) будь-яка платна форма особистого представлення та просування товару від імені відомого спонсору;

б) будь-яка платна форма неособистого представлення та просування товару від імені відомого спонсору;

  в) будь-яка платна форма неособистого представлення та просування товару від імені невідомого спонсору;

 г) будь-яка форма неособистого просування товару виробниками.

89. PR – це:  а) паблісіті;

 б) створення позитивного іміджу організації;

  в) іміджева реклама;

  г) процес заохочення покупців.

90. Sales promotion– це:

  а) пряма реклама;

 б) просування послуги;

 в) продаж товарів через роздріб;

г) короткострокові заходи заохочення покупців.

 91. Особистий продаж – це:

  а) пряма реклама;

  б) продажі за каталогом;

 в) усне представлення товару в процесі співбесіди з покупцем;

  г) продажі через роздрібну торгівлю.

 92. У залежності від етапу життєвого циклу товару розрізняють наступні види реклами:

а) інформативну рекламу, переконуючу рекламу, нагадувальну рекламу;

  б) переконуючу рекламу, рекламу в ЗМІ;

 в) нагадувальну рекламу, рекламу на транспорті;

 г) інформативну рекламу, зовнішню рекламу.

 93. До заходів PR відносять:

  а) паблісіті, Product placement, особистий продаж;

  б) участь у благодійних акціях, Product placement, продаж за каталогами;

в) паблісіті, Product placement, участь у благодійних акціях;

 г) участь у благодійних акціях, спонсорство, мерчендайзинг.

 94. До заходів стимулювання споживачів відносять:

 а) рекламу, купони, акції;

б) знижки з ціни, акції, подарунки, лотереї;

 в) знижки з ціни, PR, акції;

 г) купони, акції, бендінг.

95. Product placement – це:

а) паблісіті;  

б) розміщення товарів на полицях;

 в) показ товару фірми у фільмах;

 г) мерчендайзінг.

96. Для етапу виведення товару на ринок властива:

 а) інформативна реклама;

 б) переконуюча реклама;

 в) нагадувальна реклама;

  г) порівняльна реклама.

97. Задачею переконуючої реклами є:

 а) надання інформації про новий товар;

 б) спонукання покупців придбати товар даної фірми, а не конкурента;

  в) нагадування про те, де можна придбати товар;

г) нагадування про те, що товар є на ринку.

98. Участь у благодійних акціях відносять до:

а) PR – заходів;

  б) реклами;

  в) мерчендайзінгу;

  г) стимулювання збуту.

99. Порівняльна реклама є різновидом:

 а) інформативної реклами;

 б) перконуючої реклами;

 в) нагадувальної реклами;

 г) прямої реклами.

100. Термін «b-to-b» означає:

 а) рекламу, що спрямована на кінцевих споживачів;

б) рекламу, що спрямована на сферу бізнесу;

 в) рекламу в точках продажу;

 г) стимулюючі заходи.

https://www.trustedcpmrevenue.com/s7pc8vrxf?key=592092098c7f118e011ec2a9a3675d64