Психологічний аналіз уроку 7 клас фізика

Тема: Психологічний аналіз урокуМета: Навчитись комплексно досліджувати психологічні особливості уроку, його учасників та фіксувати результати за відповідною формою
 12.11.2010р.;
Школа №14;
Клас 7-А
Вчитель: Звірич Галина Василівна
Предмет: фізика
Урок у розкладі: - 1
Тема уроку: Явище інерції. Інертність тіла. Маса тіла. I. Психологічна оцінка структури уроку у зв’язку з його конкретною метою та завданнями.
Тема: Явище інерції. Інертність тіла. Маса тіла.
Мета:навчальна: розповісти учням про явище інерції; дати учням поняття інертності тіл; навчити наводити приклади, які свідчать про те, що для зміни швидкості руху тіла потрібен час та наводити приклади  взаємодії тіл; навчити розрізняти та пояснювати за яких умов тіло рухається рівномірно або перебуває в стані спокою;
розвиваюча: формувати навички застосування набутих знань під час пояснення фізичних явищ та розв’язуванні задач; розвивати логічне мислення, пам’ять та увагу;
виховна: виховувати цікавість до дослідницької діяльності.
Тип уроку: засвоєння нових знань
Вид (форма) уроку: урок-наукове дослідження
Обладнання: роликові ковзани, мотузка, похилий жолоб, кулька, пісок, тканина, іграшковий автомобіль з вантажем, два маленькі іграшкові автомобілі, один більший іграшковий автомобіль, терези, набір важків, дерев’яний брусок, алюмінієвий циліндр, склянки, ложки, вода, портрети Галілео Галілея, Арістотеля, Ньютона.
 Структура уроку1.     Перевірка присутніх та домашнього завдання.
2.     Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Вчитель розповідає учням новий матеріал, показує практичне значення матеріалу.
3.     Вчитель пояснює суть нового матеріалу. Його необхідність у житті.
4.     Запам’ятовування навчального матеріалу. Учні самі наводять приклади стосовно засвоєного матеріалу.
5.     Узагальнення і систематизація знань. Учні розв’язують вправи на закріплення нового матеріалу.
6.     Підведення підсумків уроку і повідомлення домашнього завдання. Учителька нагадує, що нового дізналися на уроці, як працював клас, оцінює окремих учнів, дає домашнє завдання.
На 1-му етапі уроку учні пригадують попередньо вивчений матеріал. Це сприяє розвитку мислення і пам’яті.На 2 і 3 етапах уроку в учнів  розвивається мислення і пам’ять.На 4 етапі розвивається пам’ять.На 5 і 6 етапах уроку розвивається уява,  мислення,  увага та пам’ять.II. Психологічна оцінка змісту уроку.На уроці використовувався описовий та пояснювальний матеріал, який  зводиться протягом уроку до конкретності.Навчальна інформація вимагає активізації образного мислення. Викликає досить позитивні емоції. Викладений матеріал вчителькою відповідає віковим особливостям навчально-пізнавальної діяльності учнів, їх досвіду та рівню знань.  Вчитель, завдяки простоті викладу інформації, наочністю простих життєвих прикладів, порівнянь, використанню наочності та зв’язку предмету з життям робить матеріал доступним. Учні легко засвоюють нові знання.III. Характеристика пізнавальної діяльності учнів на уроці і управління нею. Організація уваги.Вчитель організовувала увагу на всіх етапах заняття спочатку підвищеної тональністю голосу, згодом тихим проханням бути уважними та підкресленням значення для дітей цієї теми. На уроці мала місце як довільна так і мимовільна увага. На певних етапах увага учнів розсіювалася і вчитель старалась привернути їхню увагу, використовуючи різні  таблиці.Вчитель вміло переключала учнів з одної уваги на іншу. Інколи просила просто її слухати, інколи звернути вагу на малюнки і таблиці. Мовлення учителя, різні наочні засоби стали об’єктом сприймання учнів. Якість матеріалу сприймання була майже однаковою, бо учні і слухали і вдивлялися на таблиці з однаковим зацікавленням та увагою.Протягом уроку вчитель старалась зробити так, щоб учні запам’ятали чим більше навчального матеріалу. Вона просила час від часу повторити те, про що вона говорила своїми словами декількох учнів, щоб побачити, наскільки учні її справді розуміють.Декілька разів вчитель викликала учнів до дошки для записування певних формул та задач.  Теж просила учнів, щоб вони записували в зошит  все найбільш основне для кращого запам’ятовування, осмислення та детальнішого перегляду і вивчення дома.Для формування наукових понять Вчитель використовувала наочні засоби, різні таблиці, плакати з малюнками.Між вивченим матеріалом і попереднім було встановлено тісні зв’язки. Для засвоєння нових понять та суджень Вчитель використала дедуктивний метод.Вчитель постійно наголошувала на  теоретичному і практичному значенні вивченої теми.З метою активізації творчого мислення, вчитель просила учнів наводити власні приклади по темі, і , таким чином , бачила повну картину,  чи діти розуміють, що вивчають, чи ні. Проблемних ситуацій не створювалось.На уроці проявлялись аналіз порівняння на середньому рівні.Діти проявляли такі якості розуму як широта , самостійність, гнучкість та  швидкість. Коли вчитель задавала певні питання, то  учні  самостійно, обґрунтовуючи свою думку, відповідали на них.Урок був побудований послідовно та логічно. У ході уроку відбувався послідовний перехід від одного етапу до іншого. На уроці широко активізувалась уява учнів, як репродуктивна, так і творча.  Вчитель, як хороший психолог, враховував індивідуальні особливості учнів: темперамент, характер, здібності. Були учні, які постійно хотіли відповідати  весь час тримали руку, і вчитель їх викликала, але також старалась викликати і заохочувати до роботи і тих, які були більш пасивними.  IV. Ставлення учнів до навчання і мотиви учбової діяльності на уроці.На уроці переважало позитивне ставлення учнів до навчання. Вчитель зуміла протягом уроку зацікавити дітей. Постійно наголошувала, що ця інформація їм ще і житті пригодиться не раз. Вчитель дуже гарно, доступно пояснювала, тому, більшість учнів, слухали її з задоволенням.V. Організація вчителем зворотного зв’язку.Вчитель намагалась на всіх етапах уроку проводити не монолог, а бесіду. Вона зверталась до учнів , коли  перевіряла домашнє завдання, під час опитування, при поясненні нового матеріалу (коли уточнювала, чи всі зрозуміли все, що вона говорить), просила висловлювати свою думку і свої судження, при роз’ясненні наступного домашнього завдання.
Рівні засвоєння знань учнів були різними. Дехто з учнів одразу вловлював те, що говорила вчитель і одразу наводив якісь певні свої приклади. Деякі учні спочатку не розуміли, але після того, як вчитель дозволила пояснити те, що вони зрозуміли власними словами, і вони пояснювали – тоді тільки зрозуміли. Але таких, що до кінця уроку нічого  не отримали і не запам’ятали – напевно не було.Коли вчитель , на кінці уроку , виставила оцінки, різні учні, по-різному сприймали свої оцінки. Був один хлопчик, який говорив, що він знає на більшу оцінку, ніж вчитель йому поставила, тому Галина Василівна сказала, що пропонує йому одну гру – вона задає йому 3 питання по темі, що вони сьогодні вивчали, якщо він без зупинки відповість, вона поставить йому не 9, а 12. Але учневі вдалось відповісти тільки на 1 питання, інші він не знав. Тож визнавши свою помилку й знання, був уже задоволений і тим, що мав.VI. Виховний вплив особистості вчителі і його діяльність на уроці.Вчитель була дуже строга, тому відчувався маленький «переляк» спочатку в класі, але згодом діти себе опанували. Вона поводилась дуже стримано. Вигляд у неї був охайний, стриманий. Вчитель ставилася з любов’ю до учнів, скеровувала їх до самостійного мислення, а не заучування книжних фраз.Вчитель – знавець своєї справи. Діти були дуже задоволені уроком.VII. Результати уроку.На мою думку, цілі року досягнуті повністю. Було видно, що учні засвоїли знання, увага була на найвищому рівні,  зацікавленість проявлявся у тому, що діти навіть після уроку, на перерві підходили до вчителя і запитали по темі ще якісь цікаві речі, з уроку всі вийшли в позитивному настрої і натхненні. Урок  розширив кругозір дітей, їх загальний розвиток.