Аналіз системи управління охороною праці на прикладі підприємства

 Зміст

 

 Вступ……………………………………………………………………………..     1

 РОЗДІЛ 1. Характеристика системи управління охороною праці в ТОВ «НІС»…………………………………………………………………………….    . 2

 1.1 Законодавчі та нормативно правові акти з охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях, що регламентують діяльність підприємства…. .  2

1.2  Діяльність служби охорони праці на підприємстві……………………… 5

РОЗДІЛ 2. Аналіз особливостей охорони праці на робочому місці юриста..6

2.1  Визначення категорії важкості праці……………………………………….7

2.2  Розрахунок коефіцієнта умов праці…………………………………………8

2.3  Оцінка ступені стомлення та працездатності робітників……………    10

2.4  Розрахунок коефіцієнтів безпеки обладнання……………………………11

Розділ 3. Розробка заходів що до покращення умов праці…………………..12

3.1 Визначення законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці та відповідальність за їх порушення………………………….12

3.2 Заходи щодо електробезпеки та пожежобезпеки…………………………15 

3.3 Заходи щодо організації робочого місця…………………………………  15

 

3.4  Заходи щодо забезпечення режиму праці та відпочинку………………..17

 

Висновок……………………………………………………………………………19

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Одними з основних базових конституційних прав, які проголосила і гарантувала в Основному Законі наша держава, є право кожного на працю, що включає мож­ливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, право на на­лежні, безпечні й здорові умови праці. Основні положення щодо реалізації конституційного права ко­жного на працю, на належні, безпечні й здорові умови праці в процесі трудової діяльності містяться в Кодексі законів про працю України, Законі України "Про охоро­ну праці". Законодавство про охорону праці регу­лює відносини між власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом і праців­ником з питань безпеки.

     Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону праці" під охороною праці розуміється система право­вих, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних захо­дів і засобів, спрямованих на збереження життя, здоро­в'я й працездатності людини у процесі трудової діяль­ності. Відповідно до ст. 153 КЗпП України на всіх під­приємствах, в установах, організаціях створюються без­печні й нешкідливі умови праці. Обов'язок зі створення таких умов праці, а також додержання вимог законодав­ства щодо прав працівників у галузі охорони праці по­кладений на власника або уповноважений ним орган.

Виходячи із загальних завдань охорони праці, мета даного розділу полягає у розробці ефективних заходів покращання умов праці членів юридичного відділу на основі аналізу шкідливих та небезпечних виробничих факторів, що мають місце при щоденній роботі.

Об’єктом дослідження є умови праці юридичного відділу в  офісі на  підприємстві ТОВ «НІС». Предметом дослідження є формування системи охорони праці та безпеки працівників даного товариства.

 

 

РОЗДІЛ 1.            Характеристика системи управління охороною праці в ТОВ «НІС»

 

         ТОВ «НІС», це підприємство яке займається виготовленням телевізійного продукту. Для виготовлення такого продукту використовується дуже велика кількість приборів які працюють під великою напругою, велика кількість персональних комп’ютерів, в зв’язку з чим робітники отримують опромінення від моніторів, та електромагнітний вплив від іншого телевізійного устаткування. Так як на підприємстві є велика кількість кондиціонерів для охолодження приміщень, та працює система вентиляції, а також прибори які створюють підвищенний рівень шуму можна зробити висновок про те, що всі ці умови негативно можуть вплинути на фізичний та психічний стан працівників.

На підприємстві працює 450 чоловік, отже в відділі охорони праці працює один фахівець з інженерно-технічною освітою в обов’язки якого входить здійснювати контроль за додержанням у підрозділах підприємства законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці, за наданням робітникам встановлених пільг і компенсацій за умовами праці. Вивчає умови праці на робочих місцях, готує і вносить пропозиції щодо розроблення і упровадження більш досконалих конструкцій обгороджувальної техніки, запобіжних і блокувальних пристроїв, інших засобів захисту від впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

 

1.1 Законодавчі та нормативно правові акти з охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях, що регламентують діяльність підприємства

 

Таблиця 1.1

№ з/п	Назва документа	Рік видання	Організація, що видала документ
1. Документи зовнішнього походження
1.1	Кодекс цивільного захисту	2012, № 5403-VI (Редакція станом на 01.07.2013)	Верховна Рада України
1.2	Закон України "Про охорону праці"	2002,№ 229-IV-ВР, з правками 2010	Верховна Рада України
1.3	Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»	1999, N 46-47-ВР, з правками 2010	Верховна Рада України
1.4	Закон України  "Про пожежну безпеку"	1993,N745-XII-ВР, з правками 2011	Верховна Рада України
1.5	Закон України  "Про Основи законодавства України про охорону здоров’я "	1992,N 801-XII-ВР, з правками 2011	Верховна Рада України
1.6	Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»	1996 року N 607/96-ВР	Верховна Рада України
2.Галузеві документи, стандарти
2.1	ДСАНПІН 3.3.2.007-98 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами ЕОМ	1998 р. N 7	Міністерство охорони здоров'я  України. Головне санітарно-епідеміологічне управління
2.2	НПАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці».	1998 р. № 9.	Держнаглядохоронпраці
2.3	ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення»	2006	Мінбуд України
2.4	ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень	1999	Міністерство охорони здоров'  України. Державний санітарний лікар
2.5	ДСН 3.3.6.037-99 Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку	1999	Міністерство охорони здоров'  України. Державний санітарний лікар
3.Внутрішні документи підприємства (накази, розпорядження, положення)
3.1	Положення про систему управління охороною праці на даному підприємстві	Травень .2013	Директор підприємства
3.2	Положення про організацію первинного і періодичних медичних оглядів працівників певних категорій.	Травень .2013	Директор підприємства
4. Інші документи (інструкції, журнали інструктажів)
4.1	Інструкції з охорони праці для керівника	Червень 2013 р	Інженер з охорони праці
4.2	Інструкція з охорони праці для юриста	Червень 2013 р	Інженер з охорони праці
4.3	Журнал реєстрації інструктажів з техніки безпеки	Червень 2013 р	Інженер з охорони праці
4.4	Журнали реєстрації вступного та повторних інструктажів з охорони праці та пожежної безпеки та своєчасність їх заповнення	Червень 2013 р	Інженер з охорони праці
4.5	Перелік посадових осіб підприємства, які зобов’язані проходити попередню та періодичну перевірку знань з охорони праці	Червень 2013 р	Інженер з охорони праці

 

  1.2  Діяльність служби охорони праці на підприємстві      

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства й прирівнюється до основних виробничо-технічних служб.

 Фахівці з охорони праці мають право видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов'язкові для виконання приписання щодо усунення наявних недоліків, одержувати від їх необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці, вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли медичний огляд, навчання, інструктаж, перевірку знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують нормативи з охорони праці, припиняти роботі виробництва, ділянок, машин, механізмів, що створюють загрозу життю або здоров'я працюючих; направляти керівникові підприємства подання про залучення до відповідальності працівників, які порушують вимоги по охороні праці.

Приписання фахівця з охорони праці може скасувати лише керівник підприємства.

        

РОЗДІЛ 2.    Аналіз особливостей охорони праці на робочому місці юриста

Проведемо атестацію робочого місця юриста в офісі підприємства, для цього визначемо категорію важкості праці, коефіцієнт умов праці, ступень стомленості та працездатність працівників.

 

 Вихідні дані для виконання розрахункового завдання

                                                                                                                  Таблиця 2.1

 

Температура повітря в теплий період року Т,оС	22
Відносна вологість повітря ϕ, %	40
Рівень шуму L, дБ А	60
Освітленість приміщення Е,лк	100
Категорія (точність) зорових робіт, Зор.	Г
Тривалість зосередженого спостереження, Дл., %	70
Кількість важливих об’єктів спостереження, Об, од.	5

 

 

 

 

 

 

 

2.1  Визначення категорії важкості праці

 

Для об’єктивної оцінки важкості праці всі матеріально-виробничі елементи умов праці розміщені в порядку зростання ступені небезпеки і шкідливості у відповідності до шести категорій важкості праці:

1)   роботи, що виконуються в оптимальних умовах;

2) роботи, що виконуються в умовах, які відповідають гранично допустимим концентраціям і рівням ( ГДК і ГДР) санітарно-гігієнічних елементів, а також допустимим величинам психофізіологічних елементів;

3)   роботи з умовами праці, що відхиляються від ГДК і ГДР та допустимих величин психофізіологічних елементів;

4) роботи у несприятливих умовах праці;

5) роботи, що виконуються в екстремальних умовах праці;

6) роботи, що виконуються в критичних умовах праці.

Категорія важкості характеризує стан організму людини, який формується впливом умов праці.

Результат оцінювання за бальною оцінкою

Фактор	Фактичне значення	Бальна оцінка
Приміщення1. Кількість ПЕОМ -  5
Температура повітря в теплий період року Т,оС	22	2
Відносна вологість повітря ϕ, %	40	1
Швидкість руху повітря	0.4	2
Рівень шуму L, дБ А	60	4
Освітленість приміщення Е,лк	100	4
Категорія (точність) зорових робіт, Зор.	2	3
Тривалість зосередженого спостереження, Дл., %	70	3
Кількість важливих об’єктів спостереження, Об, од.	5	2

 

Інтегральну бальну оцінку важкості праці I_п на конкретному робочому місці можна визначити за такою формулою:

 

                                               

де Х_оп – елемент умов праці, який одержав найбільшу оцінку;

 - середній бал усіх елементів умов праці крім визначаючого Х_оп, що дорівнює  ;

Виходячи із вихідних даних, маємо такі значення:

Х_оп =4 

Інтегральну бальну оцінку важкості праці визначаємо за формулою (3.2) .

Інтегральна оцінка важкості праці в 48,6 балів відповідає IV категорії важкості праці.

 

      2.2  Розрахунок коефіцієнта умов праці

 

Коефіцієнт умов праці характеризує відповідність фактичних умов праці до нормативних. При розрахунку коефіцієнта умов праці необхідно брати ті елементи, які можна виразити визначеною числовою величиною та для яких є нормативне значення (освітленість, температура, вологість і швидкість руху повітря, шум, вібрація та ін.). Коефіцієнт умов праці визначається як середньо геометрична величина показників, що характеризують умови праці, за такою формулою:

                                   ,                                                

де а₁, а₂, ..., а_n — індекс відхилення фактичних елементів праці від нормативних за відповідними показниками;

n — кількість показників, що характеризують елементи умов праці, за якими проводилися заміри.

Індекс відхилення фактичних умов праці від нормативних розраховується за формулою:

,                                                         

 

де У_ф і У_н — відповідні до фактичного та нормативного значення показників елементів умов праці в існуючих одиницях виміру.

Результати розрахунку занести в таблицю

Нормативні значення показників елементів умов праці визначаються відповідно до таблиць.

Таблиця

Розрахунок коефіцієнту умов праці

Фактор умов праці	Значення		Індекс відхилення
	фактичне	нормоване
Приміщення 1. Кількість ПЕОМ -  5
Температура повітря в теплий період року Т,оС	22	18…20	0,90
Відносна вологість повітря ϕ, %	40	40…60	1
Рівень шуму L, дБ А	60	60	1
Освітленість приміщення  Е,лк	100	300	0,33
Коефіцієнт умов праці	0,29

 

Отже, підставляючи данні в формулу отримуємо

    

Визначений коефіцієнт умов праці вказує на необхідність проведення заходів з охорони праці. У нашому випадку це - збільшення освітленості робочих місць та виконання температурних режимів.

   2.3  Оцінка ступені стомлення та працездатності робітників

Інтегральна бальна оцінка важкості праці І_п дозволяє визначити вплив умов праці на працездатність людини. Для цього спочатку визначається ступінь стомлення в умовних одиницях:

                                     ,                                                             

де 15,6 и 0,64 - коефіцієнти регресії.

Працездатність людини визначається як величина, протилежна стомленню (в умовних одиницях):

                                   ,                                                              

Результати розрахунку занести в таблицю

Таблиця

                                  Результати розрахунку

Змінна		Значення
		Приміщення 1
Інтегральна бальна оцінка важкості праці	Iп	48,6
Категорія важкості праці		IV
Коефіцієнт умов праці	Ку	0,73
Ступінь стомлення	У	51,6
Працездатність робітників	R	48,4

 

Одержані результати дозволяють розробити заходи щодо поліпшення умов праці. Підтвердити розрахунками ефективність запропонованих заходів.

2.4  Розрахунок коефіцієнтів безпеки обладнання.

Дані для розрахунку коефіцієнту безпеки обладнання

1 – неправильна організація освітлення робочого місця;    

4 – підвищений рівень шуму вентиляторів;

5 – недостатній обсяг приміщення, що припадає на одного працівника;

 Шляхом експертної оцінки визначається важливість кожного з порушень (складається ранжована послідовність порушень)

 - кожному з порушень привласнюється коефіцієнт вагомості відповідно до ранжованої послідовності, що визначається за допомогою нормувальної функції, при цьому сума усіх вагових коефіцієнтів дорівнює одиниці;

- оцінюється наявність перелічених порушень для конкретного виробничого обладнання; при цьому варто мати на увазі, що порушенням вважається не тільки відсутність якого-небудь елемента, але і неправильне його виконання;

 

Результати занести в таблицю ранжованої послідовності порушень для кожного приміщення окремо

Таблиця

Ранжована послідовність порушень

Порушення вимог безпеки	Оцінка, бал.	Коефіцієнт   вагомості	Коефіцієнт безпеки обладнання, %
Приміщення  1. Кількість ПЕОМ -  5
1. неправильна організація освітлення робочого місця	7	0,29	71
2. підвищений рівень шуму вентиляторів	9	0,37	63
3. недостатній обсяг приміщення, що припадає на одного працівника	8	0,33	67
Разом	24	1

 

Таким чином робота юриста на підприємстві має такі небезпечні моменти:

  - фізичні (підвищений рівень шуму, електромагнітного випромінювання, підвищена напруженість електричного поля, пряма та відбита від екранів близкість, несприятливий розподіл яскравості в полі зору, недостатня освітленість на робочому місці);

-хімічні (підвищений вміст в повітрі робочої зони пилу, озону, оксидів азоту) ;

-психофізіологічні фактори — втома, стрес, помилкові операції, конфлікти;

Розділ 3. Розробка заходів що до покращення умов праці

3.1 Визначення законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці та відповідальність за їх порушення

Карта умови праці

Підприємство:  ТОВ «НІС»

Посада: завідуюча юридичним відділом  Петрова Л.І.

Чинники виробничого середовища і процесу праці		Значення чинника			Час дії чинника за зміну, год	Оцінка умов праці, бали
		Норма		Факт
Приміщення  1. Кількість ПЕОМ -  5
Температура повітря на робочих місцях в теплий період року Т,оС		18-20		22	8	2
Відносна вологість повітря ϕ, %		40…54		40	8	1
Рівень шуму L, дБ А		< 33		60	8	2
Освітленість приміщення Е,лк		>300		100	8	4
Категорія (точність) зорових робіт, Зор.				2	8	4
Тривалість зосередженого спостереження,  %		< 25		70	8	3
Кількість важливих об’єктів спостереження,		< 5		5	8
Інтегральна бальна оцінка важкості праці  =48,6				Категорія важкості праці - IV
Коефіцієнт умов праці  Ку = 0,73				Доплата за умови праці      %
Ступінь стомлення  51,6				Працездатність робітників  48,4
Обладнання,	Коефцієнт безпеки Кб		Порушення правил безпеки
робоче місце №1	71		неправильна організація освітлення робочого місця
робоче місце № 2	63		підвищений рівень шуму вентиляторів
робоче місце № 3	67		недостатній обсяг приміщення, що припадає на одного працівника

Законодавчі та інші нормативно правові акти про охорону праці, вимоги яких порушуються службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином

                                                                                                    Таблиця 3.2

Порушення	Законодавчий та інший нормативно-правовий акт про охорону праці
	Зовнішній документ	Внутрішній документ
неправильна організація освітлення робочого місця	ДБН В.2.5-28-2006 «Природне та штучне освітлення»	Інструкція «Про порядок оцінки якості освітлення»
підвищений рівень шуму вентиляторів	ДСН 3.3.6.037-99 « Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку»	Інстукція з охорони праці юриста
недостатній обсяг приміщення, що припадає на одного працівника	Гігієнічні нормативи ГН 3.3.5-8-6.6.1-2002	Інстукція гігієнічних норм працівників

 

                  Санкції, що застосовуються до посадової особи або працівника при порушенні вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці

                                                                                                                Таблиця 3.3 

Порушення	Санкція, що застосовується до посадової особи	Санкція, що застосовується до працівника
неправильна організація освітлення робочого місця	Штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів громадян	Штраф від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів громадян
підвищений рівень шуму вентиляторів	Штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів громадян	Штраф від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів громадян
недостатній обсяг приміщення, що припадає на одного працівника	Штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів громадян	Штраф від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів громадян

Служба охорони праці ТОВ «НІС»

 

Припис

 

Від «16» грудня 2013 року № 268

 

 

                Кому: Петровій Лілії Іванівні, завідуючій юридичним відділом ТОВ «НІС»

 

               З метою забезпечення безпечних і не шкідливих умов праці пропоную Вам усунути недоліки і порушення:

 

№ з/п	Встановленні порушення і недоліки	Термін усунення недоліків і порушень	Примітка про виконання
1.     2.     3.	Неправильна організація робочого місця   Підвищений рівень шуму вентиляторів   Недостатній обсяг приміщення, що припадає на одного працівника	7 днів     7 днів     14 днів

 

 

         Про виконання припису після завершення вказаного в ньому терміну прошу повідомити письмово службу Охорони праці.

 

 

 

Припис видав: нач. відділу охорони праці      Коломієць С.В.       ____________

 

Припис отримала: зав. Юридичного відділу Петрова Л.І.             ____________

 

 

 

 

 

 

 

3.2 Заходи щодо електробезпеки та пожежобезпеки 

 

1) можливість (місце) паління, застосування відкритого вогню та побутових на­грівальних приладів;

2) порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних (в тому числі зварю­вальних) робіт;

3) правила проїзду та стоянки транспортних засобів;

4) порядок відключення від мережі електрообладнання у разі пожежі;

5) порядок огляду і зачинання приміщень після закінчення роботи;

6) порядок проходження посадовими особами навчання та перевірки знань з по­жежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та за­нять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення;

7) порядок організації експлуатації і обслуговування наявних технічних засобів протипожежного захисту (протипожежного водопроводу, насосних станцій, вогнегас­ників тощо);

8) дії працівників у разі виявлення пожежі.

 

 

3.3 Заходи щодо організації робочого місця

 

 

Організація робочого місця передбачає:

 

— правильне розміщення робочого місця у виробничому приміщенні;

— вибір ергономічно обґрунтованого робочого положення, виробничих меблів з урахуванням антропометричних характеристик людини;

— раціональне компонування обладнання на робочих місцях;

— урахування характеру та особливостей трудової діяльності.

 

Загальні принципи організації робочого місця:

 

— на робочому місці не повинно бути нічого зайвого. Усі необхідні для роботи предмети мають бути поряд із працівником, але не заважати йому;

— ті предмети, якими користуються частіше, розташовуються ближче, ніж ті предмети, якими користуються рідше;

— предмети, які беруть лівою рукою, повинні бути зліва, а ті предмети, які беруть правою рукою — справа;

— якщо використовують обидві руки, то місце розташування пристосувань вибирається з урахуванням зручності захоплювання його двома руками;

— робоче місце не повинно бути захаращене;

— організація робочого місця повинна забезпечувати необхідну оглядовість.

Статичні напруження працівника в процесі праці пов'язані з підтриманням у нерухомому стані предметів і знарядь праці, а також підтриманням робочої пози.

Найпоширенішими у процесі праці є пози сидячи і стоячи. Проектуючи робоче місце, потрібно враховувати, що при виконанні роботи з фізичним навантаженням бажана поза стоячи, а при малих зусиллях — сидячи.

Робоча поза стоячи втомлює людину більше, ніж сидяча. Вона вимагає на 10 % більше енергії, спричиняє підвищення артеріального і венозного тиску крові, розширення вен на ногах, пошкодження ступень, викривлення хребта.

Під час роботи сидячи нижня частина корпуса розслаблена, а основне статичне навантаження припадає на м'язи шиї, спини, таза, стегон. Неправильна сидяча поза може викликати застій крові в ногах, а якщо виконується великий обсяг роботи для пальців рук — запалення суглобів.

Організація робочого місця користувача комп'ютера повинна забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх взаємного розташування ергономічним вимогам.

Виконуючи практичні завдання щодо використання робочої пози, потрібно: зменшувати величину статичних напружень; розподіляти статичні напруження; передбачати можливість змін пози під час роботи.

 

Основні вимоги до розміщення робочих місць

Найменування параметра	Значення
Мінімальна ширина проходів, м: - при однорядному розташуванні ЕОМ; - при дворядному розташуванні ЕОМ	1 1,2
Відстань від стін, м	Не менше	1
Відстань між робочими місцями, м		1,5
Відстань між бічними поверхнями моніторів, м		1,2
Відстань між тильною поверхнею одного ЕОМ та екраном іншого, м		2,5
Площа приміщення на одного робітника, м2		6,0
Об’єм приміщення на одного робітника, м3		19,5

Примітка. Площа та об’єм приміщення наведені з урахуванням максимальної кількості одночасно працюючих людей у зміну.

 

Висота стола для роботи з ПЕОМ

Зріст людини у взутті, см	Висота над підлогою, мм
	Поверхня стола		Простір для ніг, не менше
131...145	580	520
146...160	640	580
161...175	700	640
Понад 175	760	700

 

Примітки: 1 Оптимальний розмір робочої поверхні 1600 х 900 мм. На поверхні стола має бути спеціальна підставка для документів, відстань до якої від очей дорівнює відстані від очей до клавіатури.

2 Ширина та глибина простору для ніг визначаються конструкцією стола. Розміри простору для ніг за висотою не менше 600 мм, за шириною 500 мм, за глибиною 650 мм.

 

Основні розміри стільця

Параметр стільця	Зріст людини, см
	146...160	161...175	Понад 175
Висота сидіння, мм	380	420	460
Ширина сидіння, мм	320	340	360
Глибина сидіння, мм	360	380	400
Висота нижчого краю спинки, мм	160	170	190
Висота верхнього краю спинки, мм	330	360	400
Кут нахилу сидіння, о	0...4
Кут нахилу спинки, о	95...108

 

 

3.4  Заходи щодо забезпечення режиму праці та відпочинку

 

         Для ефективної діяльності персоналу юридичного відділу потрібно надавати можливість відпочинку на протязі робочого дня. У юридичному відділі ТОВ «НІС» встановлений наступний графік роботи працівників:

 

1)    Оператор комп’ютерного набору -   15 хвилин через кожну годину;

2)    Юрист – 20 хвилин через кожні 2 години;

3)    Документознавець – 15 хвилин після кожної години праці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Характеристика фактора	Фактичне значення	Бальна оцінка	Фактичне значення	Бальна оцінка
	До впровадження заходів		Після впровадження заходів
Температура повітря на робочих місцях в теплий період року Т,оС	22	2	22	2
Швидкість руху повітря, м/с	0,4	2	0,4	2
Відносна вологість повітря j, %	40	1	40	1
Рівень шуму L, дБА	60	4	50	2
Освітленість приміщення Е,лк	100	4	250	2
Категорія (точність) зорових робіт, Зор.)	Г	3	Г	3
Тривалість зосередженого спостереження, Дл., %	70	3	50	2
інтегральна бальна оцінка	48,6		33,1
Категорія важкості праці	VI		III
ступінь стомлення	51,6		27,6
Працездатність	48,4		72,3

 

Здійснення заходів щодо охорони праці дозволило зменшити інтегральну оцінку важкості праці (І_п) з 48,4 до 33,1, понизити ступінь стомленості та підвищити працездатність робітників.

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Особливості організації охорони праці на підприємстві відіграють важливу роль. Простої та зниження ефективності праці, викликані аваріями, нещасними випадками на виробництві, професійними захворюваннями, не тільки уповільнюють виробничі процеси, але і стають причиною високих виробничих витрат для підприємства. Крім того, ці явища значною мірою негативно впливають на безпеку виробництва, якість продукції та відношення до роботи працюючих. З огляду на це, вдосконалення охорони праці на підприємстві має не тільки соціальне, але і безпосередньо економічне значення. Тому ключовим завданням має стати організація охорони праці як внутрішня, так і між підприємствами, сформована таким чином, щоб охорона праці була інтегрована у виробничі процеси кожного підприємства і сприяла вдосконаленню загальної продуктивності. З введенням системи управління охороною праці кількість недоліків і пов'язаних з ними порушень правил безпечного виконання робіт, а також ризик виникнення аварійних ситуацій можуть бути істотно зменшені. Внутрішня система управління охороною праці функціонує в рамках основних правових норм і в той же час робить внесок у поточне раціональне використання економічних ресурсів. Сучасний підхід до вирішення завдань щодо створення єдиної основи, яка може бути застосована при створенні, вдосконаленні і реорганізації системи взаємовідносин структурних ланок підприємства для забезпечення нешкідливих та безпечних умов праці – це перевага людського здоров'я над економічними чинниками, що зафіксовані в цілій низці законодавчих та нормативних актів України. У зв'язку з введенням в дію Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» кожне підприємство повинно сплачувати внески у Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Розмір внесків буде залежати від ступеня небезпеки виробництва, тобто, в першу чергу, від ефективності роботи системи управління охороною праці на підприємстві. Добре сплановані та реалізовані заходи у сфері охорони праці знижують ризик настання нещасних випадків і можливостей завдання шкоди здоров'ю, забезпечують усунення зупинок у виробничому процесі і пов'язаних з цим виробничих витрат. Доцільно створити на підприємстві метод, який забезпечував би дотримання вимог у сфері охорони праці по всіх видах діяльності та включення їх до структури управління підприємством. Цей метод повинен забезпечувати постійне вдосконалення охорони праці на підприємстві, і залучаючи всіх співробітників, допомагати усвідомленню та сприйняттю вимог охорони праці.