Наукові підходи до означення терміну «міжнародна організація» в науково-довідковій літературі та в працях вчених

Тема: Міжнародні організації як арена міжнародної взаємодії на глобальному рівні

Завдання практичної роботи:

1. Проаналізувати наукові підходи до означення терміну «міжнародна організація» в науково-довідковій літературі та в працях вчених (використовуючи дані додатку А). За результатами аналізу скласти таблицю (Таблиця 1), у якій зазначити головні акценти наукового підходу, його автора та рік розробки. З’ясувати (пояснити) причину розмаїття означень «міжнародна організація». Сформулювати власне визначення поняття «міжнародна організація».

Таблиця 1

Підходи до трактування поняття «міжнародна організація»

№ за п.	Автор	Рік розробки, праця	Головні ознаки поняття
	Г. І. Морозов	1974	Стабільна форма міжнародних відносин, що включає, в переважній більшості випадків, контрагентів принаймні з трьох держав і має узгоджені її учасниками цілі, компетенцію діяльності та власні органи, а також інші специфічні організаційні інституції (це може бути статут, процедура, членство, порядок роботи, ухвалення рішень, тощо
	Ш. Зоргбіб	1949	Об’єднання, що характеризується політичною волею до співпраці, яка зафіксована в установчих документтах; наявністю постійного апарату, що забезпечує послідовність у розвитку організації; автономністю компетенцій та ухвал
	М. А. Ломагін	2000	Стабільна, чітко структурована форма міжнародного співробітництва, що створена її членами на добровільних засадах для спільного розв’язання загальних проблем і провадить діяльність у рамках статуту
	Г. Кельзен	1952	Організоване міжнародне співтовариство, засноване на підставі міжнародного договору, яким передбачено створення спеціальних органів міжнародного співтовариства для виконання цілей, заради яких створюється міжнародне співтовариство
	Гарольд К. Якобсон	1984	Інституційна структура, створена за угодою двох або декількох суверенних держав, з метою проведення регулярних політичних взаємодій
	Дж. Фітцморис	1956	Колектив держав, заснований договором, з конституцією і загальними органами, що має юридичну особу і є суб’єктом міжнародного права з правом укладання угод
	Дж. Брайерлі	1950	Асоціація держав, що має загальні органи і заснована на договорі
8.	А. Ель-Еріан	1963	Аасоціація держав, заснована договором, що володіє конституцією і загальними органами і має юридичну особу, відмінну від особи держав-членів
9.	О. Кучик	2006	Стабільний інститут багатосторонніх міжнародних відносин, який утворюється щонайменше трьома учасниками міжнародних відносин, що мають спільні цілі, для 114 досягнення яких створюють постійні органи, та діють у межах визначених норм та принципів (статут, процедура, членство тощо)
10.	Ю. Г. Козак	2008	Об’єднання держав, установ, фізичних осіб, що спільно реалізують програму або мету на основі певних правил та процедур і діяльність яких виходить за національні кордони
11.	С. В. Трохимчук, О. В. Федунь	2007	Об’єднання держав, національно-громадських організацій та індивідуальних членів з метою розв’язання питань регіонального або глобального характеру, відвернення та врегулювання військових конфліктів
12.	Ю. І. Макар	2010	Об’єднання держав, яке створене на основі міжнародно-правового акту й утворює постійні органи та статутні документи

 Отже, таке різноманіття у підходах до визначення міжнародних організацій дає підстави твердити, що міжнародні організації є специфічною категорією міжнародних політичних інститутів. Також можна виділити два види міжнародних організацій: міжнародні організації як інститути колективних дій, а також міжнародні режими. У цьому контексті і перші, і другі є міжнародними соціально-політичними інститутами, які характеризуються певними моделями поведінки, що базується на основі міжнародних норм і правил, які в аналогічних ситуаціях сприяють зближенню взаємних позицій та очікувань.