„ Характеристика
міжнародного туризму туристичного бізнесу на прикладі Японії”
ВСТУП……………………………………………………………………….….....3
Розділ 1. НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ
РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ
1.1 Історія розвитку туризму, туристичних регіонів та їх
класифікація…….....6
1.2 Тенденції розвитку
міжнародного туризму.............…………………..…..…9
Розділ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА
СУЧАСНОГО СТАНУ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ
2.1 Туризм і
його розвиток в сучасних умовах……………………………….…13
2.2 Організація
морського круїзу як елемент розвитку сучасного туристичного
бізнесу.......................................................................................................................17
Розділ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА
РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО ТУРИСТИЧНОГО БІЗНЕСУ НА ПРИКЛАДІ ЯПОНІЇ
3.1
Геопросторова структура Японії, її туристський потенціал, його переваги та
недоліки.....…………...........................................................................................…23
3.2 Маркетинговий аналіз розвитку зарубіжного туризму Японії ….……..….25
3.3 Проблеми та цілі розвитку іноземного туризму
Японії................................36
ВИСНОВОК…………………………………………………………………….....43
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………….....46
ВСТУП
У багатьох державах світу туризм розвивається як система,
яка надає всі можливості для ознайомлення з історією, культурою, звичаями,
духовними і релігійними цінностями даної країни і її народу і дає прибуток в
скарбницю. Не кажучи вже
про те, що “годує" ця система дуже багато фізичних і юридичних осіб, так
чи інакше пов'язаних з наданням туристичних послуг. Крім значної статті
прибутку туризм є ще і одним з могутніх чинників посилення престижу країни,
зростання її значення в очах світової спільноти і пересічних громадян.
В Україні
туристичний бізнес розвивається з переважною орієнтацією на виїзд. Переважну
більшість діючих у нас туристичних фірм вважають за краще займатися напрямом
своїх співвітчизників за рубіж, і лише невелика їх частина працює на залучення
гостей в Україну - тобто все робиться так, що капітал від туристичного бізнесу попливе за рубіж. Яка ж
картина міжнародного ринку тур. послуг зараз, як він в перспективі змінюється?
В умовах, що створилися, ці питання являються актуальними.
В даний час
індустрія туризму є однією з найбільших форм міжнародної торгівлі, що
розвиваються досить динамічно. У останні 20 років середньорічні темпи росту
числа приїжджих іноземних туристів у світі склали 5,1%, валютних надходжень -
14%. Відповідно до даних всесвітньої туристичної організації, у 2003 році у
світі було зареєстровано 776 мільйонів приїжджих туристів, а надходження від
міжнародного туризму досягло 572 мільярдів доларів (без обліку надходжень від міжнародного
транспорту). У цілому об'єми валютних надходжень від туризму за період із 1950 по
2000 рік зросли в 149 раз.
За прогнозами
експертів, бурхливий розвиток міжнародного туризму буде продовжуватися і далі.
За їх підрахунками, до 2010 року ця галузь стане головною експортною галуззю у
світі. Очікується, що при збереженні таких темпів росту число міжнародних
подорожей до 2010 року досягне 937 млн. чоловік.
Актуальність теми.
На сьогодні міжнародний
туризм у всьому світі став на індустріальну основу і являє
собою галузь економіки, яка забезпечує значні валютні надходження за рахунок
розвитку іноземного туризму. Послуги міжнародного туризму займають величезну нішу в індустрії
туризму. Тільки цього вже достатньо, щоб зрозуміти, наскільки актуальна тема місця міжнародного
туризму в індустрії сучасного туризму, визначення їх сучасних тенденцій і
майбутніх прогнозів, аналіз минулих помилок і планування нових стратегій
управління.
Об’єктом дослідження курсової роботи є основні аспекти
розвитку міжнародного туризму, що впливають на його сучасний стан, в Японії,
зокрема.
Метою даної курсової роботи є дослідження асортименту сучасних послуг та їх участь у розвитку сучасного міжнародного туристичного продукту, тенденцій
розвитку сучасного міжнародного туризму на прикладі Японії.
Для
реалізації цієї мети ставляться перед собою конкретні завдання
для роботи:
1) Знайомство
з історією розвитку міжнародного туризму у світі та Україні;
2) Надання
загальної характеристики сучасного міжнародного туристичного бізнесу;
3) Визначити
основні тенденції розвитку міжнародного туризму за різними напрямками:
4) Вивчення стану
туристичної діяльності курортних зон Японії.
Поряд з ними вирішення потребують і питання розвитку
міжнародного туризму.
На думку
різних аналітиків, в основі розвитку міжнародного туризму лежать наступні
чинники:
1) Економічне
зростання і соціальний прогрес призвели до розширення об'єму ділових поїздок і
поїздок з пізнавальними цілями;
2)
Вдосконалення всіх видів транспорту здешевило поїздки;
3) Збільшення
числа найманих робітників і службовців в розвинених країнах і підвищення їх
матеріального і культурного рівня;
4)
Інтенсифікація праці і отримання працюючими більш тривалих відпусток;
5) Ослаблення
обмежень на вивіз валюти в багатьох країнах і спрощення прикордонних формальності;
Історіографія теми.
Понад 20 джерел було
використано у процесі написання курсової роботи. Більшість з них являють собою
спеціальну літературу останніх років видання (1997 - 2004), яка надає майже
повний аналіз сучасного стану міжнародного туризму. Але хотілося б відмітити, що
цифрові дані в різних джерелах розбігаються.
Структурно
курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатків та
списку літератури.
Розділ 1. НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ
1.1 Історія
розвитку туризму, туристичних регіонів та їх класифікація
Статистика під поняттям «туризм» розуміє одну з форм міграції
населення, не пов’язану зі зміною місця проживання чи роботи. На даний момент у
міжнародній практиці застосовують визначення Міжнародної конференції по
статистиці подорожей та туризму (Оттава 1991 р.) і схвалене ВТО, згідно його
турист – це відвідувач, тобто особа, яка подорожує та здійснює перебування у
місцях, що знаходяться за межами звичайного середовища, на термін не більше 12
місяців з будь-якою метою, крім занять діяльністю, що сплачується з джерела місця
відвідування.
В зарубіжній практиці згідно аналізу концентрації руху в масштабах
світу використовується розподіл туристичних макрорегіонів, запропонований
Всесвітньою туристичною організацією:
·
Європа;
·
Америка;
·
Східна Азія та регіон Тихого океану;
·
Африка;
·
Південна Азія;
·
Близький Схід.
Але такий розподіл дає дуже загальне уявлення про певне явище.
Такі регіони, як Америка чи Африка, є територіями з дуже великою площею.
Туристичний рух та пропозиція по території поширюється нерівномірно. Подібна
ситуація і в меншому регіоні, яким є Європа.
У зв’язку з цим з’явилася необхідність виділення в рамках регіонів
території меншої площі – субрегіонів. Початково їх виділяли тільки в трьох
регіонах: Африці, Америці та Європі, пізніше – у Східній Азії. Субрегіонів не
виділяють тільки у двох регіонах, т.т. в Південній Азії на Близькому Сході.
Причиною цього є надто мала частка цих територій у світовому туристичному русі
та відносно невелика їх площа.
У Європі виділяють 5 субрегіонів:
1. Західна Європа (Австрія, Бельгія, Франція, Голландія,
Ліхтенштейн, Люксембург, Монако, Німеччина, Швейцарія).
2. Північна Європа (Данія, Фінляндія, британські острови каналу
Ла-Манш, Ісландія, Норвегія, Свальбард (Шпицберген та ін., острови архіпелагу
Норвегія), Швеція, Великобританія, о. Ман (Великобританія), Овечі острови
(Данія).
3. Центрально-східна Європа (Болгарія, Чехія, Польща, Словаччина,
Румунія, Угорщина, Білорусь, Естонія, Литва, Латвія, Молдова, Росія, Україна).
4. Південна Європа (Албанія, Андора, Гібралтар, Греція, Іспанія,
Мальта, Португалія, Сан-Маріно, Югославія, Чорногорія, Словенія, Боснія і
Герцеговина).
5. Східно-середземноморська Європа (Кіпр, Ізраїль, Туреччина).
В Європі виразно простежується вплив політичного критерію у
виділенні субрегіонів. Це особливо помітно в Центрально-Східному та
Східно-середземноморському субрегіонах.
Америка нараховує 4 субрегіони:
·
Північний;
·
Центральний;
·
Південний;
·
Кариби.
Східна Азія і регіон Тихого океану формують такі 6 субрегіонів:
·
Північно-Східна Азія;
·
Південно-Східна Азія;
·
Австралія; Мікронезія
(Океанія);
·
Меланезія (Океанія);
·
Полінезія (Океанія).
В Африці виділяють 5 субрегіонів:
·
Східний;
·
Північний;
·
Середній;
·
Південний;
·
Західний.
Іншим важливим критерієм сегментації ринку, на який слід звернути
увагу, є поділ світу за рівнем економічного розвитку.
Вирізняють три групи держав:
1. Розвинуті (перший світ);
2. Ті, що розвиваються (третій світ);
3. Інші (другий світ).
У цю групу входять колишні соціалістичні країни разом з Китаєм,
Монголією та В’єтнамом.
1.2 Тенденції розвитку міжнародного
туризму
Серед туристичних таксономічних одиниць, які найчастіше вживаються
у вітчизняній літературі, можна назвати такі: туристична територія, туристичний
регіон, туристичний район, туристична місцевість.
Показником туристичних потоків є кількість прибуть та тривалість перебування. Під кількістю
прибуть (прибуваючих) розуміється число зареєстрованих туристів, що
прибули в ту чи іншу країну (або вибули
з неї) за певний період часу за звичай календарний рік.
Найбільш розвинутими туристичними регіонами світу є Європа і
Північна Америка. В цих регіонах містяться
центри формування туристичних потоків. На частку Європи та Північної
Америки припадає 4/5 усіх надходжень від іноземного туризму і 2/3 платежів.
Динаміка міжнародного туризму по регіонах світу показує, що при
збільшенні туристичних потоків в Європі та Америці, швидше за останні роки
розвиваються молоді туристичні регіони: Азіатсько-Тихоокеанський,
Близько-Східний та Африканський. Але ці регіони менш стійкі до впливів (часто
негативних) політичних та економічних факторів. За останні десятиріччя найбільш
динамічним був Азіатсько-Тихоокеанський регіон, в якому темпи приросту числа
прибуттів у 9 разів випереджали середньосвітові.
Африканський континент та Близький Схід, відвідуваність яких
збільшується швидко, при низьких абсолютних значеннях показника прибуттів
чинять слабкий вплив на світову динаміку туризму.
У ХХІ столітті територіальна структура міжнародного туризму буде
продовжувати змінюватись при збереженні колишніх тенденцій розвитку. За
прогнозами ВТО на 2020 р. Європа утримає домінуючі (хоча послаблені) позиції
(717 млн. прибуттів). Азіатсько-Тихоокеанський регіон вийде на друге місце (438
млн. прибуттів). Америка переміститься на ступінь нижче і буде замикати трійку
лідерів (284 млн. прибуттів).
Для оцінки інтенсивності туристичних обмінів кількість прибуттів
розраховується на 100 чоловік населення, т. т. у вигляді відносної величини.
За даними ВТО, на 100 чоловік в середньому припадає 10 поїздок. По
окремих регіонах значення цього показника значно відрізняється від
середньосвітового. Так, в Центральній Африці, Південній Азії (1995 р.)
реєструвалось 0,5 прибуттів на 100 чоловік, а в Карибському басейні та Океанії
не менше 40. Найвища активність відмічається в Європі. У всіх субрегіонах
Європи кількість прибуттів з розрахунку на 100 чоловік більше середньосвітового
рівня. Для прибуттів максимальне значення показник приймає в Південній та
Західній Європі – більше 60 прибуттів на 100 чоловік, для поїздок за кордон в
Північній та Західній Європі – більше 70 виїздів на 100 чоловік.
У розрізі туристичних потоків світу простежуються певні
закономірності. Головні туристичні потоки направляються, як правило, з
розвинутих країн світу. Це пояснюється відносно високим середнім життєвим
рівнем населення в цих країнах, густою сіткою транспортних комунікацій, високою
насиченістю транспортними засобами, прагненням населення провести відпустки
вдалині від промислових центрів. Помітна тенденція інтенсифікації туристичних
потоків між країнами з подібними мовами. У Великобританії, наприклад, 60%
доходів від туризму становлять надходження від гостей з англомовних країн. Така
тенденція, хоч і меншою мірою, притаманна туристичним контактам Франції і
Бельгії, Австрії та Німеччини.
У міжконтинентальних туристичних зв’язках переважають потоки
туристів між Північною Америкою та Європою. В Європі і Північній Америці
внутріконтинентальні туристичні потоки переважають над міжконтинентальними. Для
Європи та Північної Америки характерною є сезонна концентрація туристів у трьох
приморських зонах – Середземноморській, Чорноморській і Карибській. Пересування
жителів північних країн на відпочинок у південні причорноморські райони
обумовлює меридіональний характер туристичних потоків у Європі, меншою мірою –
в Північній Америці.
Витрати відвідувача країни визначаються вартістю товарів та
послуг, що були отримані для задоволення потреб (від послуг по переміщенню,
розміщенню та харчуванню до туристичних товарів та сувенірів). Виїзний
туристський потік відноситься до категорії міжнародних туристських витрат, а
в’їзний – до поступлень від міжнародного туризму.
В 1998 році міжнародні туристські витрати (без транспортних
перевезень) склали 400 млрд. американських доларів. Більша їх частина припадає
на Європу, яка генерує більше половини всіх туристських потоків в світі.
Європейці витрачають на подорожі стільки, скільки туристи всіх регіонів світу
узяті разом. На другому місці знаходиться Америка. Останнім часом до неї
наближається Азіатсько-Тихоокеанський регіон. Основні витрати на міжнародний
туризм, за даними ВТО, несе населення індустріально розвинутих країн (США,
Німеччини, Великобританії, Японії). Крім них значну роль у формуванні
міжнародних туристичних витрат грають інші члени «великої сімки» - Франція,
Італія, Канада.
У другій половині 90-х років в групу країн із значними витратами
на міжнародний туризм входили Скандинавські країни (Швеція, Норвегія,
Фінляндія), деякі західноєвропейські країни (Австрія, Швейцарія, країни Бенілюксу),
нові індустріальні країни Латинської Америки (Бразилія, Аргентина, Венесуела),
а з країн Азії – Китай, Сінгапур, Малайзія.
Доля країн Центральної та Східної Європи у загальному об’ємі
міжнародних туристських витрат поки що невелика.
Субрегіон Австралія і Нова Зеландія займає незначні позиції на
світовому туристичному ринку, але за показником витрат на одну поїздку за
кордон Австралія – лідер (пояснюється віддаленістю субрегіону від основних
центрів туризму).
Поступлення від міжнародного туризму концентруються в групі
розвинених країн Північної Америки (США, Канада) та Західної Європи (Франція,
Великобританія, Німеччина), середземноморських країн (Італія, Іспанія) та
альпійських (Австрія, Швейцарія) країнах. Список найдоходніших туристських
країн очолюють США. Друге місце – Франція, далі Італія, Іспанія. На 7 місці –
Китай.
Розділ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА
СУЧАСНОГО СТАНУ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ
2.1Туризм і його розвиток в сучасних
умовах 2 ХАРАКТЕРИСТИКА
Туризму в життєдіяльності суспільства
відведено дещо обмежену роль, увага зосереджується переважно на економічних та
зовнішньоекономічних його компонентах. Адже туризм, на нашу думку, виконуватиме
позитивну роль у соціально-економічному зміцненні країни лише за умови його поступового
та паралельного розвитку з іншими сферами суспільного життя, туризм може бути
не лише чинником економічного зростання і виходу країни на світовий туристичний
ринок, а й засобом усебічної інтеграції у світовий економічний простір на
засадах реалізації його комунікативно-інтеграційної складової.
Водночас туризм є галуззю, надзвичайно залежною від низки
опосередкованих чинників — внутрішньополітичної ситуації в країні відвідання та
сусідніх країнах, економічної та політичної ситуації в країнах — «постачальниках»
туристів (за даними ВТО, міжнародним туризмом охоплено лише 7% населення Землі,
переважно це громадяни найрозвинутіших країн світу з високим рівнем доходів),
змін кліматичних умов та природних катаклізмів. Ці обставини роблять економіку
держав з незбалансовано розвиненим туризмом надзвичайно уразливою. Імовірною є
загроза надмірного антропогенного навантаження на природно-ресурсний потенціал
країни і його поступового виснаження, нівелювання національно-культурної
самобутності і насамкінець втрати конкурентних переваг країни на світовому
ринку туристичних послуг. Саме тому у світі активно поширюється рух за сталий
розвиток узагалі і сталий розвиток туризму зокрема. Нагадаємо: ще у 1995 році
Міжнародна рада з подорожей і туризму, ВТО та Рада Землі опублікували спільний
звіт «Порядок денний на 21 сторіччя для індустрії туризму — назустріч
екологічному сталому розвитку», в якому сформульовано пріоритетні напрями
роботи для галузі туризму і мандрівок з метою досягнення ними сталого розвитку.
За визначенням ВТО сталий туризм — це такий напрям розвитку туризму, який дає
можливість задовольняти потреби туристів нині та в майбутньому із зважанням на
інтереси регіону, що їх приймає. До того ж управління усіма наявними в країні
ресурсами має здійснюватися у такий спосіб, щоб економічні, соціальні та
естетичні потреби задовольнялися без порушення культурної та екологічної
цілісності, а біологічному різноманіттю та системам життєзабезпечення не було
завдано шкоди.
Поглиблення міжнародного поділу праці та посилення
водночас економічних, виробничих і культурних зв’язків на всіх рівнях — від
міждержавного до міжсуб’єктного, а також між громадянами зумовлюють стабільно
стійкий розвиток у світі інтеграційних комунікацій та пов’язаних із
забезпеченням просторового переміщення товарів і фізичних осіб галузей.
Найважливішими з них і такими, що найбільше набули ознак універсальності та
трансконтинентальності є транспортна та туристична галузі, які певною мірою є
взаємопов’язаними та взаємодоповнюючими. Їх активний розвиток сприятиме
створенню необхідних умов для прискорення інтеграції країни до світової
спільноти та одночасного розв’язання деяких проблем забезпечення національної
безпеки держави.
Туризм — багатогранне явище, що поєднує
економічні, соціальні, культурні та екологічні аспекти, має практично
невичерпний потенціал для постійного розвитку, тісно поєднується з багатьма
галузями економіки, що зумовлює його провідне місце у соціально-економічному
житті країн і народів.
Нині туризм став справді інтернаціональною та демократичною сферою
суспільної діяльності. Це галузь світової економіки, що характеризується
високими темпами розвитку. Так, якщо у 1950 р. туристичні подорожі здійснили 25
млн осіб, то за півсторіччя їх кількість збільшилася у 30 разів і у 2002 р., за
даними Всесвітньої туристичної організації (ВТО), досягла 750 млн осіб.
Особливо бурхливого розвитку туризм набув в останнє десятиріччя минулого
століття після проведення у жовтні 1998 р. у Ванкувері (Канада) Першої
всесвітньої конференції «Туризм як впливова сила збереження миру» за участю
делегацій із 65 країн світу, де вперше пролунав заклик до пропаганди і
поширення мирного туризму як гаранта миру і безпеки, що впливає на громадян
різних країн, їхню економіку, культурну спадщину, традиції, релігію та ремесла.
Саме таке визначення туризму було закріплено у прийнятому на конференції Кредо
мирного мандрівника. Відтоді туризм сприймається як чинник економічного і
культурного розвитку держав, захисту навколишнього середовища та
історико-культурної спадщини, міжнародного взаєморозуміння, миру, дотримання
прав людини та основних свобод, незважаючи на расу, стать, мову та релігію. ХХІ
сторіччя ВТО навіть проголосила сторіччям туризму.
Для багатьох країн міжнародний туризм став найприбутковішою
галуззю економіки, а доходи від нього — важливою складовою національних
бюджетів. Подорожі та туризм стимулюють розвиток інвестиційних проектів з
розбудови транспортної та готельно-туристичної інфраструктури (зокрема,
аеропортів, шляхів, морських портів, реставрацію історичних пам’яток, музеїв,
розвиток природних охоронних зон), що підвищує і якість життя корінного
населення, і обслуговування туристів. За даними Державної туристичної
адміністрації України, на цю галузь припадає 10% виробленого у світі валового
продукту, близько 35% світової торгівлі послугами, а також майже 11% світових
інвестицій. Протягом останніх років прибутки від міжнародного туризму
збільшувалися щорічно в середньому на 9%, темпи їх зростання випереджають
аналогічні показники експорту таких товарів-«лідерів» світової торгівлі, як
нафтопродукти, автомобілі, телекомунікаційні матеріали, текстильна продукція.
Туризм є однією з небагатьох галузей світового господарства, де
постійно зростає кількість робочих місць, що у 1,5 раза перевищує цей
середньогалузевий показник в інших сферах економічної діяльності. Робочі місця
та туристичні підприємства зазвичай створюються в менш розвинутих регіонах
країн базування, що сприяє поліпшенню економічної ситуації та заохочує місцевих
жителів не полишати традиційні зони мешкання у пошуках економічно привабливіших
місць проживання. Активно розвивається так званий сільський туризм, який у
країнах Європи розглядають як найефективніший шлях соціального розвитку
сільських депресивних регіонів, шлях до забезпечення зайнятості сільського
населення, яке витісняється зі сфери матеріального виробництва внаслідок
науково-технічного прогресу.
За даними звіту Міжнародної ради з подорожей і туризму (World Travel and Tourism Council), 2004 р. у сфері подорожей і туризму
безпосередньо працювало майже 73,7 млн осіб, або 2,8% зайнятих у світовому
господарстві, а у суміжних з туризмом галузях — ще близько 215 млн осіб (8,1%
працездатного населення планети). За кількістю зайнятих тут лідирують Китай,
Індія, США, Індонезія, Японія, Бразилія, Росія, Німеччина, Іспанія і Франція.
Очікується, що зайнятість у зазначених сферах світового господарства до 2014 р.
сягне 8,6% працездатного населення Землі. До 2020 р. кількість туристичних
поїздок, за оцінками фахівців ВТО, може зрости, порівняно з нинішнім періодом,
утричі. Очікують також, що «туристичним напрямком номер один» на той час стане
Китай. Поряд з традиційними видами туризму, такими як автомобільний,
культурно-пізнавальний, лікувально-оздоровчий, релігійний, дедалі більшої
популярності, особливо серед мешканців індустріально розвинутих країн,
набувають сільський, екологічний (зелений), а також екстремальні види туризму,
зокрема, пригодницький, спортивний, гірський, підводний, мисливський.
2.2.
Організація морського круїзу як елемент розвитку сучасного туристичного бізнесу
Розвиток сучасного туристичного бізнесу все більше
супроводжується організацією міжнародних морських круїзів. Дана галузь є не
зовсім новою, так як морські круїзи організвували ще з минулого століття. Проте
широкого попиту набуває практично останніми роками, особливо у країнах
середземноморя.
Сьогодні у
світі морські круїзи переживають період підйому. Росте круїзний флот,
удосконалюються конструкції пасажирських судів, підвищується їхня
комфортабельність, розробляються нові морські й океанські маршрути. Найбільшою
популярністю водяні подорожі користуються в США і Німеччини. Але якщо
американці, що цінують час, віддають перевагу тижневим маршрутам (по
Карибському морю, до Бермудським островів, Алясці), то німецькі турфірми, як
правило, організовують багатоденні і кругосвітні подорожі.
Морський
круїз являє собою туристичну поїздку по морю, як правило з заходом у порти, на
борті спеціального пасажирського судна. У даний час десятки круїзних компаній
по усьому світі експлуатують сотні пасажирських судів, місткістю від 70 до
більш 1000 пасажирів, і пропонують захоплюючі поїздки практично в будь-який
регіон світу.
По суті
справи круїз являє собою морський тур, у базову вартість якого включене
комплексне обслуговування на борті судна. Зокрема: проїзд на судні, проживання
в каюті (у залежності від обраного класу), триразове харчування, розваги і, як
правило, цілий ряд спеціальних заходів на борті судна (свята, фестивалі,
конкурси, концерти й ін.).
Більша
частина операторів круїзів об'єднана у професійну міжнародну асоціацію - Cruise
Line International Association. Багато туристичних агентств, особливо ті, що
спеціалізуються на відпочинку і круїзах, також є членами цієї асоціації.
Міжнародна
асоціація круїзних компаній (КЛІА) поєднує близько 33 турфірм, що
спеціалізуються на продажі круїзів. Завдяки спеціальній професійній підготовці
турагентів і вміло проведеної рекламної кампанії КЛІА вдалося перетворити
морські круїзи в класичний вид відпочинку. 95 % усіх круїзів продається через
туристські агентства асоціації, причому реалізація даного туристського продукту
стоїть на другому місці після продажу авіаквитків.
Ринок круїзів знаходиться
в бурхливому розвитку і далекий від насичення. Хоча як і раніше основним
районом круїзних поїздок залишається Карибський басейн, проте росте попит на
круїзи в райони Аляски, Балтійського моря, Середземного. Просування круїзів на
ринку багато в чому залежить від роботи туроператорів, що насамперед пов'язана
з проведенням реклами і політикою цін.
Отож, для розкриття теми даного запитання курсової роботи розглянемо опис
організації конкретного морського круїзу:
1. Неохідні
документи для оформлення візи
Документи для
оформлення віз в консульство.
1. 4 фото
кольорові 3,5х4,5.
2.
Закордонний паспорт (дійсний не менше 6-і місяців) + копії (має бути наявна
вільна сторінка для візи).
3. Паспорт
громадянина України + копії всіх сторінок з відмітками.
4.
Ідентифікаційний код (копія).
5. Довідка з
місця роботи на бланку підприємства з його адресою і телефонами, з вказівкою
посади, щомісячного доходу (не менше 1800 гривень), з печаткою і підписами
директора і головного бухгалтера. Обов'язково повинен бути рядок: "На час
відпустки з . по . робоче місце зберігається". (переклад на німецьку мову,
завірений печаткою бюро перекладів).
6. Cправки з
банку про наявність рахунку у валюті з вказівкою балансу, рух по рахунку -
обов'язково; (переклад на німецьку, завірений печаткою бюро перекладів).
7. Ксерокопія
кредитної картки з 2х сторін (переклад на німецьку мову).
8. Свідоцтво
про шлюб/розлучення (оригінал + копія).
*Якщо з
чоловіком їде непрацююча дружина - в довідці з місця роботи чоловіка повинно
бути вказано, що він бере на себе всі витрати, пов'язані з подорожжю дружини.
9. Анкета
(Зразок фірми).
10. Страховка.
11. Клятва
туриста (для Австрійського консульства) - видає Фірма.
Для туристів
пенсійного віку - пенсійне посвідчення (оригінал + копія).
Хто оплачує
поїздку, наприклад довідка з місця роботи того, хто оплачує і фраза, що він
бере на себе всі витрати, пов'язані з подорожжю.
Для
підприємців: нотаріально завірена копія свідоцтва про реєстрацію підприємства,
довідка з податкової інспекції про відсутність заборгованості по сплаті
податків. (з перекладом на німецьку мову і завірена печаткою бюро перекладів).
Для дітей до
18 років - проїзний документ дитину і свідоцтво про народження (оригінал +
копія).
Довідка з
місця навчання (школа/ВУЗ), на фірмовому бланку з круглою печаткою і підписом
Директора школи / Зав.учебної частини (з перекладом на німецьку мову).
Діти до 18
років, наступні окремо від одного або обох батьків, надають нотаріально
завірений дозвіл батька (-ів) на виїзд в країни Шенгенської угоди (повинна бути
саме це формулювання) з вказівкою дати круїзу і його маршруту і кому конкретно
передається турбота про дитину під час поїздки (завірений переклад на німецьку
мову).
Можливий
виклик на співбесіду.
Довідки з
місця роботи прозвонюються.
Крайній
термін подачі документів - за три тижні до початку круїзу.
Вартість 130
євро (вартість оформлення візи може змінюватися).
2. Параметри та показники
маршруту, програма туру
Круїз “Європейські країни” (15 дн./14 н.) на т/х WESTERDAM
маршрут
КОПЕНГАГЕН - РИМ дата: 18 березня – 02 квітня 2006 г.
|
Дні
|
Порт
|
Прибуття
|
Відправлення
|
|
1
|
Копенгаген, Данія
|
Посадка з 12.00
|
17.00
|
|
2
|
Осло, Норвегія
|
09.00
|
17.00
|
|
3
|
у морі
|
-
|
-
|
|
4
|
Ротердам, Голандія
|
08.00
|
19.00
|
|
5
|
Гарвич / Лондон,
Великобританія
|
07.00
|
18.00
|
|
6
|
Гавр / Париж, Франція
|
07.00
|
19.00
|
|
7
|
у морі
|
-
|
-
|
|
8
|
Віго, Іспанія
|
08.00
|
19.00
|
|
9
|
Лісабон, Португалія
|
07.00
|
18.00
|
|
10
|
Гібралтар
|
11.00
|
18.00
|
|
11
|
у морі
|
-
|
-
|
|
12
|
Барселона, Іспанія
|
07.00
|
17.00
|
|
13
|
Монте Карло, Монако,
Франція
|
08.00
|
23.00
|
|
14
|
Ліворно / Флоренція,
Італія
|
07.00
|
18.00
|
|
15
|
Чивітавекья / Рим, Італія
|
07.00
|
|
Круїз
“Західне Середземноморя” (11 дн./10 н.)
маршрут
БАРСЕЛОНА - РИМ дата: 12 – 22 березня 2006 р. маршрут РИМ – БАРСЕЛОНА дата: 02
– 12 квітня 2006 р. т/х “ WESTERDAM ” 12 березня.
|
Дні
|
Порт
|
Прибуття
|
Відправлення
|
|
1
|
Барселона, Іспанія
|
|
18.00
|
|
2
|
Пальма де Майорка,
Іспанія
|
07.00
|
16.00
|
|
3
|
Марсель, Франція
|
08.00
|
18.00
|
|
4
|
Монте-Карло, Монако,
Франція
|
08.00
|
23.00
|
|
5
|
Ліворно / Флоренція,
Італія
|
07.00
|
23.00
|
|
6
|
у морі
|
-
|
-
|
|
7
|
Кальярі, Сардинія,
Італія
|
07.00
|
18.00
|
|
8
|
Ла Гулете, Туніс
|
07.00
|
18.00
|
|
9
|
у морі
|
-
|
-
|
|
10
|
Неаполь, Італія
|
07.00
|
18.00
|
|
11
|
Чивітавекья / Рим,
Італія
|
07.00
|
-
|
Опис т/х WESTERDAM (клас «преміум»).
Рік побудови
– 2004, тоннаж 85 920 т, довжина 292 м, ширина 32.2 м, команда 842 чол, 1848 пасажирів, 11 пасажирських
палуб, ліфти, 4 басейни (1 дитячий, 1 з дахом, що закривається), безліч барів,
4 ресторани, концертні зали/вестибюлі, казино, дискотекі, фітнес-центр,
баскетбольний і волейбольний майданчики, гольф-симулятор, салон краси,
Інтернет-кафе, бібліотека, бутіки.
У каюті:
радіо, телевізор, телефон, сейф, міні бар, душ, фен, туалет, кондиціонер,
можливість виходу в Інтернет. У всіх каютах – ванна.
3. Калькуляція туру
У вартість
включено:
- Проживання
в каюті вказаної категорії;
- Харчування:
" All inclusive " (окрім спиртних напоїв і всіх напоїв в барах);
розважальна програма на борту судна.
Вартість
круїзу в USD на людину при двохмісному розміщенні, WESTERDAM
|
Тип каюти
|
Короткий опис
|
18/03
|
02/04
|
12/04
|
|
M
|
Внутрішня каюта
|
від 2 349
|
від 1799
|
від 1 789
|
|
G
|
Велика світла каюта з
ванною
|
від 2 813
|
від 2 172
|
від 2138
|
|
VE
|
Каюта с ванною и
балконом
|
від 3 225
|
від 2 487
|
від 2448
|
|
|
Сьют з балконом
|
від 3999
|
від 3499
|
від 2 999
|
|
|
3-я/4-я дитина до 2-х
років
|
740
|
700
|
700
|
|
|
3-й/4-й пасажир
|
1480
|
1230
|
1230
|
|
|
Податки (обов’язкова
доплата)
|
101
|
53
|
53
|
У вартість
включений прибуток фірми: 300 дол. – з дорослого і 150 дол. – з дитини.
Ціни вказані
з ПДВ.
Додатково
оплачується:
-
Авіапереліт;
- Візи по
маршруту;
- страховка
медичних витрат і від нещасного випадку з розрахунку 1 дол. США/чіл./день;
- екскурсії в
портах заходу;
- до- і
після- круїзна програма перебування.
Оплата по
курсу НБУ на день оплати + 2,2% банківські витрати.
Таким чином проводиться планування та організація круїзу туристичною фірмою
для відправлення своїх громадян по міжнародному маршруту.
Розділ 3.
ХАРАКТЕРИСТИКА РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО ТУРИСТИЧНОГО БІЗНЕСУ НА ПРИКЛАДІ ЯПОНІЇ
3.1 Геопросторова структура Японії, її туристський
потенціал, його переваги та недоліки
Япония – це унікальна, яку ні з чим не
можливо порівняти і загадкова країна, рівній якій в світі неможливо знайти. І
справа не тільки в її багатій і стародавній спадщині – сама по собі Японія – це
величезний музей. Існує фраза: «Японія – країна контрастів», і це не просто
слова.
Країна Вранішнього Сонця приваблює своєю
самобутньою культурою та багатовіковими традиціями, унікальним навколишнім
середовищем та
фантастичними природними ландшафтами, високорозвиненою інфраструктурою та
модерново-футуристичними спорудами, численними історичними та культурними
пам’ятниками. Особливу увагу привертає вражаюча японська ввічливість, а
надзвичайно високий рівень взаємоповаги та толерантності у японському
суспільстві стали запорукою зміцнення довіри, щирості та дружнього ставлення
один до одного. Японія — унікальна країна і перераховувати її переваги можна
дуже і дуже довго.
Японія має неабиякий туристичний потенціал, подорожуючи країною
можна отримувати насолоду від огляду синтоїських та буддійських храмів,
відвідування традиційних японських садів, які «уживаються» з новітніми
торговельно-офісними центрами, хмарочосами та розважальними районами. Це дає
змогу відчути одночасно дух історії та «бурхливі ритми життя» великих
мегаполісів, таких, як Токіо, Йокогама, Осака, Нагоя. А вибагливі японські
національні страви, які дуже популярні в усьому світі, дозволяють задовольнити
потреби будь- якого гурмана. Дуже приємно, до речі, що дедалі популярнiшою
серед українців стає японська їжа, про що свідчить швидкість з якою з’являються
у нас японські ресторани та їх висока відвідуваність. Негативним є те, що Японія є однією ж
найдорожчих країн світу, туристичні тури до цієї країни з фінансової точки зору
ще не такі доступні для широкої громадськості більшості
країн в тому числі і України.
У найважливішій частині Японії - на острові Хонсю туристи, як правило,
відвідують Токіо - столицю країни. В єдиний мегаполіс з'єднано декілька центрів
міста - Отемачи, Казумігасеки, Сибуя, Уено, Ікебукуро, і навкруги кожного -
свої «передмістя». Вони зв'язані між собою широкими проспектами і естакадами,
по яких над старовинними кварталами безперервно пнувся потік автомобілів. В
Токіо дивним чином переплелися Схід і Захід, сучасність і архаїчний устрій,
місто на горбі з виблискуючими на сонці будівлями хмарочосів і різнокольоровими
вивісками великих фірм, і нижнє місто, де здається, ніби час зупинився сто
років тому.
У старому Токіо дбайливо зберігаються як пам'ятники культури, паркі, храми
і деякі офіційні будівлі, наприклад Токійський університет «Токіодайгаку»,
старий палац імператора. Як на околицях столиці, так і в центрі є велике число
старовинних, в основному дерев'яних будівель.
До числа безперечних столичних визначних пам'яток відносяться старовинні
парки «Хібія», «Сіба», «Уено», «Асакуса», «Мейдзі». В дні святкувань парк
«Асакуса» привертає відвідувачів видовищними уявленнями, національними іграми,
виступами артистів естради, що театралізуються. В «Хібія» проводяться виставки
кольорів, концерти, театральні уявлення і політичні мітинги. Парк «Сіба»
цікавий своїми храмами і культовими спорудами. В «Мейдзі» розташовані художня
галерея і храм Мейдзі. Важливо відзначити, що внаслідок стихійності розвитку
столиці, тут не розбивається нових парків, і зелені насадження є великою
рідкістю.
У центрі міста розташована безліч хмарочосів, в них знаходяться готелі,
офіси компаній, банки, контори, різні адміністративні установи, великі
магазини. Над Токіо височіє 333-метрова телевізійна башта, що нагадує своїми
контурами Ейфелеву. Головна торгова вулиця і головна вулиця адміністративного
центру столиці Гіндза, що нагадує величезну ультрасучасну вітрину, оформлену з
нескінченною розкішшю і фантазією, привертає масу городян і туристів. Гуляння
по Гіндзі можна вважати своєрідною японською традицією. В Токіо широко ведеться
підземне будівництво, тому можна сміливо констатувати той факт, що місто
спрямовано не тільки вгору, але і вниз. Увага гостей привертає багаторівневий
підземний центр «Токіо», де життя вирує до глибокої ночі.
Навряд чи хтось з гостей столиці може залишитися байдужим перед відвідинами
таких всесвітньо відомих розважальних центрів як Діснейленд і аквапарк.
Великою популярністю у туристів користується кіото - важливий промисловий,
культурний, історичний і релігійний центр країни. Тут розвинені старовинні
традиційні ремесла: лакові і бронзові вироби, фарфор, мережива, вишивки. Увагою
гостей користуються національний музей «кіото», Ботанічний музей, безліч
пам'ятників японської класичної архітектури.
3.2 Маркетинговий аналіз розвитку зарубіжного
туризму Японії
Останніми роками відбулася зміна пріоритетів на туристському ринку Японії.
Разом із залученням іноземних туристів до Японії і стимулюванням їх повторних
відвідин країни висхідного сонця активно просувається політика, направлена на
розвиток виїзного туризму. Всіляко заохочується і стимулюється здійснення
японцями зарубіжних подорожей. Так, якщо в 1998 році з Японії виїхало близько
16 млн. чоловік, а в 2000 році близько 20 млн. виїжджаючих туристів, то
сьогодні близько 30 млн. чоловік.
Японські туристи є вельми привабливими для багатьох країн, оскільки під час
своїх подорожей вони витрачають досить великі суми, в середньому в 2-3- рази
більше, ніж будь-який інший іноземний турист, що вельми вигідне для приймаючої
країни. У зв'язку з цим між приймаючими країнами розгоряється боротьба за
залучення японських туристів. Щоб не залишитися в стороні від цих змін на
світовому туристському ринку, необхідно провести глибокий і маркетинговий аналіз основних тенденцій
розвитку туризму Японії.
Аналіз динаміки виїзного туризму Японії за 1964-2004 роки свідчить про
постійне зростання кількості зарубіжних подорожей. За останнє десятиріччя двічі
відбулося зниження абсолютного числа виїжджаючих за рубіж туристів в порівнянні
з попереднім роком: в 1991 році зменшення потоку туристів пов'язано з війною в
Персидській затоці, в 1998 - з кризою в японській економіці і падінням курсу
єни.
Активний розвиток виїзного туризму Японії почався в 1964 році, коли були
зняті обмеження на зарубіжні подорожі, і перший бум зарубіжних подорожей
доводиться на 1965 рік, коли темпи зростання склали 33,3%. Перший політ
аеробуса в 1970 році спровокував різке зростання подорожей японців, і в 1973
році темпи зростання виїзного туризму досягла рекордного рівня 64,4%. Таких
темпів зростання виїзний туризм Японії вже ніколи не досягав. Перша нафтова
криза 1974 року була дуже хворобливою для японського виїзного туризму, темпи
зростання якого знизилися до 2%. Друга нафтова криза 1980 року привела навіть
до абсолютного зменшення кількості виїзних подорожей і темп приросту склав
-3,2%. Починаючи з 1986 року зростання курсу японської ієни благотворно
позначилося на розвитку виїзного туризму, і в 1987 році темп зростання числа
японців, що скоюють зарубіжні поїздки, досяг 23,8%. Це найвище значення за
останню четверть століття. Війна в персидській затоці сприяла різкому зниженню
числа виїзджаючих за рубіж японців, а темп зростання виїзного туризму досяг
мінімального значення за весь період наглядів і склав -3,3%. Останній стрибок
темпів зростання виїзного туризму спостерігався в 1994 році (13,8%) і був
пов'язаний з відкриттям міжнародного аеропорту Кансай і рекорд високим курсом
ієни. В 1997 році зареєстровано абсолютне зменшення кількості виїзджаючих за
рубіж японських туристів, і однією з причин є падіння курсу ієни.
Туризм, як відомо, носить яскраво виражений сезонний характер, тому
представляє інтерес аналіз динаміки здійснення зарубіжних поїздок по місяцях. З
малюнка 3 видно, що щомісячна динаміка кількості виїжджаючих за рубіж туристів
зберігається з року в рік і достатньо стабільна. Відхилення від загальної
тенденції викликані звичайно нестандартними ситуаціями, наприклад, різке
зменшення кількості туристів, що виїхали, в грудні 1997 року пов'язано з
сильним тайфуном на острові Гуам, а збільшення в грудні 1996 - з вдалим
поєднанням вихідних днів.
Із загального числа 16,8 млн. японців, що вчинили в 1997 році зарубіжні
поїздки, 9,13 млн. склали чоловіки і 7,67 млн. - жінки. Тобто питома вага
туристів-чоловіків склала 54%, а туристів-жінок - 46%, що практично не
змінилося з попереднім роком. Зростання числа туристів в порівнянні з
попереднім роком склало для чоловіків 0,5%, а для жінок - 0,8%. З погляду
об'єму туристського ринку найбільшим сегментом продовжували залишатися жінки у
віці від 20 до 29 років (2,82 млн. чол), а за ними чоловіки у віці від 40 до 49
(2,01 млн. чол) і чоловіки у віці від 30 до 39 років (1,97 млн. чол).
Зіставлення числа японських туристів по різних регіонах показує, що перші
місця по привабливості займають материкова частина США, Гаваї, Південна Корея,
Гонконг. Найбільше число подорожей зареєстровано до Гонконга в 1996 році, що
обумовлено туристським бумом перед поверненням цієї території Китаю. Але вже в
1997 році число туристів в цю дестинацию скоротилося на 42,5%.
Велика кількість подорожей до Китаю, Гонконг, Сінгапур, Таїланд і інші поряд
розташовані території пояснюється орієнтацією японських туристів на дешеві,
близькі і короткі поїздки. У зв'язку з цим Росію можна розглядати як дестинацию, задовольняючу цим умовам і перспективну для розвитку виїзного туризму
японців.
Якщо подивитися на загальну тенденцію розвитку виїзного туризму Японії з
1975 по 1998, то на фоні загального збільшення потоку в 6,8 рази і, зокрема,
зростання в 7,4 рази потоку японських туристів в країни Європи, кількість
японських громадян, що відвідали Росію, теж збільшилася в 2,36 рази. Здавалося,
є позитивні тенденції, але в абсолютних показниках це вельми мала частина зі
всього числа японських туристів, які щорічно виїжджають за межі Японії. Так,
якщо в 1998 році виїхало за рубіж близько 16 млн. японців, то Росію відвідало
трохи менше 40 тис., тобто 0,25% від загального числа японських туристів, що
виїхали.
Залучення іноземних туристів в країну
залежить від безлічі різних чинників: економічних, політичних, екологічних і,
звичайно, пов'язано з проблемою безпеки туристів і рівнем розвитку сервісних
послуг. Це, перш за все. якість обслуговування іноземних туристів в готелях, на
транспорті, туристсько-екскурсійних підприємствах і культурно-розважальних
установах, рівень інформаційного обслуговування і ін. Японські туристи
вимагають високого рівня комфорту від місць розміщення, транспорту,
інформаційних служб, не поступливого японському. При цьому вони бажають, щоб
одержуване задоволення відповідало оплаті і не дотримуються принципу "чим
дешевше, тим краще". Крім того, японські туристи вважаються вельми
специфічними туристами з погляду особливостей живлення, звичаїв, вельми чутливі
до питань безпеки і санітарії, тому їх прийом повинен бути наперед
підготовлений.
Як констатують японські експерти по туризму, в даний час зв'язки в області
туризму між Японією і Росією вступають в якісно нову фазу. Зокрема, це
пояснюється тим, що культурні відносини між Росією і Японією мають давнє і
глибоке коріння, Японія продовжує випробовувати вплив російського мистецтва,
особливо, літератури і музики. На жаль, у японців відношення до Росії як до
туристської дестинации залишається в цілому негативним. Це пов'язано з низьким рівнем безпеки в
Росії, практично відсутністю інформації про російські туристські ресурси, яка
доступна японським туристам, низьким рівнем обслуговування і т.п. Основні
напрямки роботи по залученню до Росії японських туристів можна сформулювати таким
чином: надання точної і новітньої інформації про туризм в Росії, складання
рекламно-інформаційних матеріалів, розрахованих на японців, створення
відповідної організаційної системи прийому японських туристів з урахуванням їх
національних особливостей і інтересів, поліпшення іміджу Росії на ринку
зарубіжного туризму. Багато в чому виконання цих заходів залежить не тільки від
туристських підприємств, але і від загальної політики держави в області
розвитку туризму.
Результати опитування респондентів, що відмовилися від здійснення
зарубіжної подорожі, показують, що в рейтингу чинників, перешкоджаючих
здійсненню зарубіжної подорожі, відбулися серйозні зміни. На першому місці
міцно утримується турбота з приводу безпеки (42,6%), на другому - турбота у
зв'язку з недостатнім рівнем знання мови (38,8%), а також високі витрати, не любов до іноземної кухні,
турбота за безпеку життя.
Японці вважають, що безпека виражається в тому, щоб не наражатися на
небезпеки під час подорожі і у разі непередбачених обставин завжди була
можливість повернутися додому. В Японії існує п'ять рівнів безпеки. При першому
рівні безпеки туристів попереджають про те, що в даній країні знаходитися
небезпечно, наприклад, треба більш уважно стежити за своїми речами, не
пересуватися по одній людині, не пити сиру воду і т.п. Другий рівень безпеки
передбачає заборону турпоїздок в дану країну, коли держава не рекомендує туристичним
фірмам організовувати тури в конкретну країну, при цьому держава знімає з себе
відповідальність за безпеку своїх громадян в країні перебування, якщо поїздки
відбуваються. Наприклад, така ситуація склалася у момент вибуху автобуса в 1997
році в Луксоре (Єгипет), коли загинуло 16 японських туристів, в Киргизстані,
коли відбулося викрадення японських туристів. При третьому рівні безпеки
рекомендується припинення будь-яких поїздок в дану країну, всім японським
туристам рекомендується терміново покинути країну перебування. При четвертому
рівні рекомендується покинути дану країну членам сімей дипломатичного корпусу.
П'ятий рівень припускає виїзд з країни всіх японців. По даній класифікації на
сьогоднішній день Росія має перший рівень, а Чечня, Інгушетія, Дагестан,
Північна Осетія, Аланія- четвертий рівень безпеки.
Серед чинників, що визначають вибір японським туристом місця подорожі, слід
назвати наступні: безпека подорожі, популярність дестинации, привабливість з
погляду мети подорожі, прийнятність ціни, комфорт і легкість подорожі,
зручність переміщення. Вибираючи засіб переміщення, японці перш за все
звертають увагу на безпеку польотів і можливість використовування пільгових
тарифів, так званих мильних карт FFP (Frequent Flier Program). Не на останньому
місці стоїть і сервіс в салоні літака, що включає матеріально-технічні аспекти
сервісу (hard) і організаційні аспекти (soft). Серед додаткових послуг
наголошується надання товарів туристської спрямованості.
Аналіз середньої тривалості зарубіжних поїздок японців дозволяє зробити
висновок про те, що спостерігається явна тенденція скорочення тривалості
подорожей (табл. 3.1).
Таблиця 3.1 – Динаміка тривалості зарубіжних поїздок японців
|
Тривалість (дні)
|
Роки
|
|||
|
1990
|
1996
|
2000
|
2004
|
|
|
1-4 дня
|
13
|
13.4
|
19.9
|
19
|
|
5-7днів
|
33.9
|
36
|
36.9
|
39.9
|
|
8-14 днів
|
27.7
|
34.5
|
32.9
|
34.9
|
|
15 днів і більше
|
8.9
|
8.4
|
1.5
|
1.3
|
|
Без відповіді
|
16.5
|
7.7
|
8.8
|
4.9
|
Найпопулярнішими є подорожі тривалістю 5-7 днів і ця тенденція достатньо
стабільна. На другому місці подорожі тривалістю 8-14 днів. Частка подорожей
довготою 15 днів і більш з 1990 по 2004 рік скоротилася в 6,8 рази, ці подорожі
як найменш популярні. Ця тенденція простежується и сьогодні. Скорочення часу
подорожей пов'язано з традиційно короткими відпустками японців.
Аналіз переваг цілей подорожей, яким
віддається, показує, що за останні 5 років в першій п'ятірці цілей подорожей
змін не відбулося, що говорить про стереотипність цих цілей(див. табл. 3.2).
Таблиця 3.2 –Цілі подорожей японських туристів
|
Цілі подорожей
|
В цілому (n=704)
|
Не одружені
|
Одружені (18-39р.)
|
Одружені
(40
р. і більше)
|
|||
|
Чол.
(n=80)
|
Жін.
(n=102)
|
Чол.
(n=85)
|
Жін. (n=112)
|
Чол.
(n=213)
|
Жін.
(n=112)
|
||
|
Цікавість
до природи та ландшафтів
|
73.0
|
70.0
|
71.6
|
60.0
|
75.0
|
74.2
|
78.1
|
|
Відвідування історичних памяток
|
46.4
|
47.5
|
45.1
|
36.5
|
42.0
|
48.8
|
51.0
|
|
Національна кухня
|
38.1
|
38.8
|
40.2
|
38.8
|
38.4
|
33.3
|
41.7
|
|
Відновлення сил
|
37.1
|
25.0
|
40.2
|
42.4
|
55.4
|
31.9
|
33.3
|
|
Шоппінг
|
33.0
|
17.5
|
51.0
|
32.9
|
53.6
|
20.7
|
31.8
|
|
Спілкування з місцевми жителями
|
19.6
|
27.5
|
33.3
|
15.3
|
12.5
|
16.0
|
19.3
|
|
Навчання
|
7.8
|
12.5
|
15.7
|
10.6
|
6.3
|
4.2
|
5.2
|
|
Спорт
|
6.6
|
6.3
|
4.9
|
15.3
|
4.5
|
8.5
|
3.1
|
Можна наголосити на сильній екскурсійній спрямованості поїздок, зокрема, на
перших місцях знаходиться милування природою і ландшафтами, а також знайомство
з історичними і культурними визначними пам'ятками.
Японські туристи, особливо жінки, люблять шоппінг.
Для японців національний звичай - з поїздки вони повинні привести багато
подарунків для родичів, сусідів, товаришів по службі. Особливою популярністю
користуються вироби народних промислів, тому розробка сувенірів, що
відповідають смакам і схильностям японців, веде до збільшення доходів від
туризму. Японські туристи люблять такі сувеніри, які можна використовувати в
повсякденному житті. Тому національні росіяни сувеніри добре підходять для
японців, до того ж вони легкі, просто упаковуються і не ламаються. Існуюча
проблема мовного бар'єру вимагає особливого підходу до технології продажів,
зокрема, рекомендується, щоб продаж товарів проводився за розумно встановленими
і чітко позначеними на цінниках цінами. Слід також продумати питання, пов'язані
з упаковкою і вивозом сувенірів.
Японські туристи надзвичайно допитливі, і при здійсненні подорожей прагнуть
якомога більше побачити і почути. Вони з великим полюванням і радістю
знайомляться з народним мистецтвом країни перебування, яке більше ніде не можна
побачити. Виходячи з цього, для знайомства з історією і культурою країни перебування
необхідна розвинена інформаційна служба про музеї, виставкових залах, добре
підібрана експозиція і т.д. Бажана наявність гідів-перекладачів з японською
мовою і буклетів на японській мові. Враховуючи, що послуги гідів-перекладачів з
японською мовою окупаються тільки при певному числі японських туристів, іноді
доцільно обмежитися випуском буклетів на японському або на англійській мові.
Для багатьох японських туристів метою подорожі є знайомство з іноземною
кухнею. Зустрічаючи японців, слід пам'ятати, щоб блюда на смак і розміру порцій
підходили японцям: трохи менше масла, більше овочів і не такі великі порції.
Краще, якщо сіль і перець можна буде додавати на смак самому, а присутність на
столі соєвого соусу слід розглядати як обов'язкове побажання кожного японського
туриста. Необхідно, щоб була негазована мінеральна вода. По своїй моделі
поведінки, смакам і перевагам японські туристи багато в чому схожі з туристами
з Східної Азії. У зв'язку з цим, успіхи по залученню японських туристів до
Росії відповідно приведуть до збільшення потоку туристів з Східної Азії.
Особливий інтерес для приймаючої сторони представляє аналіз витрат
японських туристів в місцях перебування. В таблиці 5 представлені дані про
витрати японців в зарубіжних поїздках. В структурі витрат велика частина
(48%-59%) доводилася безпосередньо на витрати, пов'язані із здійсненням
подорожі (дорога, мешкання, живлення). Як показують приведені дані, найбільші
сукупні витрати доводяться на виїзди на навчання за межу і учбові екскурсійні
тури (592 тис. ієн). Виїзди на навчання за межею характеризуються великою
тривалістю і вимагають значних витрат в місці перебування (безпосередньо оплата
за навчання, мешкання, живлення і інше). Друге місце по витратах займають
весільні подорожі (480 тис. єн), в яких 35% всіх витрат доводилося на шоппінг.
Найдешевшими по сукупних витратах є поїздки для відвідин родичів або друзів
(320 тис. єн).
Таблиця 5 Витрати на подорож по меті поїздки
|
|
Витрати (в тис. єн)
|
||||
|
На участь в подорожах
|
На поїздки в місті перебування
|
Шоппінг
|
Інші витрати
|
Всього
|
|
|
В цілому
|
171
|
53
|
91
|
16
|
331
|
|
Екскурсійні тури
|
168
|
46
|
93
|
13
|
320
|
|
Весільні подорожі
|
231
|
50
|
168
|
31
|
480
|
|
Відвідини родичів
|
127
|
72
|
84
|
16
|
299
|
|
Ділові поїздки
|
181
|
101
|
57
|
21
|
360
|
|
Стажування
|
225
|
59
|
79
|
20
|
383
|
|
Присутність на нарадах
|
200
|
62
|
56
|
17
|
335
|
|
Навчання за кордоном
|
282
|
140
|
107
|
63
|
592
|
Аналіз витрат японців в зарубіжних подорожах показує, що найбільші сукупні
витрати були у немолодих жінок (414 тис. єн) і у немолодих чоловіків (408 тис.
єн), потім у жінок і чоловіків зрілого віку відповідно 374 і 357 тис. єн. Такі
високі витрати пов'язані в основному з великою часткою витрат на участь в
подорожі від 50% до 60%. Літні люди віддають перевагу більш комфортним умовам
поїздки, мешкання і т.п., ніж люди молодого віку. Велику частку витрат у жінок
всіх віків займав шоппінг (див. табл. 6).
Таблиця 6 Витрати на подорож по ринкових сегментах
|
|
Витрати (в тис. єн)
|
||||
|
На участь в подорожах
|
На поїздки в місті перебування
|
Шоппінг
|
Інші витрати
|
Всього
|
|
|
В цілому
|
171
|
53
|
91
|
16
|
331
|
|
Студенти-чоловіки
|
143
|
63
|
38
|
19
|
263
|
|
Студенти-жінки
|
150
|
51
|
67
|
20
|
288
|
|
Неодружені жінки(18-29 р.)
|
129
|
39
|
91
|
10
|
269
|
|
Неодружені жінки(30-44 р.)
|
135
|
49
|
82
|
9
|
275
|
|
Одружені жінки, що працюють(18-44 р.)
|
162
|
49
|
94
|
16
|
321
|
|
Одружені жінки, що не працюють(18-44 р.)
|
160
|
50
|
102
|
13
|
325
|
|
Неодружені чоловіки(18-44 р.)
|
141
|
60
|
66
|
19
|
286
|
|
Одружені чоловіки(18-44 р.)
|
160
|
65
|
81
|
17
|
323
|
|
Чоловіки зрілого віку(45-59)
|
179
|
69
|
86
|
23
|
357
|
|
Жінки зрілого віку(45-59)
|
189
|
48
|
124
|
13
|
374
|
|
Чоловіки похилого віку(60 і більше)
|
257
|
55
|
80
|
16
|
408
|
|
Жінки похилого віку(60 і більше)
|
251
|
36
|
111
|
18
|
416
|
Проведений маркетинговий аналіз ринку виїзного туризму Японії дозволяє
зробити висновок про те, що Росія є перспективної дестинацией для японських туристів. Проте залучення японських туристів вимагає певної
роботи, пов'язаної з формуванням туристського іміджу Росії, наданням точної і
новітньої туристської інформації, складанням рекламно-інформаційних матеріалів,
розрахованих на японців і т.п.
3.3 Проблеми та цілі розвитку іноземного туризму
Японії
Приїхавши до Японії, багато іноземних туристів відчувають подив: країна
виявляється не такою, якою вони її собі уявляли. Їх розчаровує дорожнеча,
ускладненість побуту, часом прохолодне відношення до "чужих". І,
проте, Японія намагається всіма силами привернути іноземних туристів і прагне
виправити те, що справляє на них негативне враження, повідомляє Inopressa.
Бажаючи зробити Японію одним з основних центрів міжнародного туризму, уряд
докладає зусилля до того, щоб створити для іноземців необхідні зручності. План
уряду по розвитку в'їзного туризму припускає подвоїти кількість іноземних
туристів і довести його до 10 млн. до 2010 року.
Але не дивлячись на те, що в розвитку туристичного бізнесу вже досягнутий
помітний прогрес, представники провідних фірм цієї галузі говорять, що Японії
ще належить подолати найбільші перешкоди. Перш за все, це торкається цін на
розхожі товари, проблем, що виникають через мовний бар'єр і систему транспорту,
яка дуже заплутана, не дивлячись на те, що має репутацію однієї з найефективніших в світі.
"Ми повинні створити інфраструктуру, яка допоможе індивідуальним
туристам-іноземцям вільно переміщатися по країні", говорить Сатору
Канадзава, генеральний директор департаменту туризму міністерства транспорту.
Один з прикладів такого удосконалення - кодова система, введена цього місяця на
станціях Токійського метрополітену. Тепер кожна станція токійського метро має
не тільки буквене, але і цифрове позначення, що значно полегшує туристу, що не
володіє японською мовою, визначити потрібний маршрут і користуватися
метрополітеном. Крім того, на всіх станціях тепер продається і маршрутна карта
метрополітену на англійській мові. На зворотному боці карти надрукована
докладна інструкція про те, як користуватися метрополітеном, на англійському,
корейському, китайському і японському мовах.
На початку квітня уряд відкрив в інтернеті багатомовний сайт, на якому
міститься необхідна інформація про туристичні маршрути і готелі, найприйнятніші
за цінами для іноземців. Зараз готується до відкриття сайт, через який іноземці
зможуть придбати авіа- і залізничні квитки з великими знижками. Найбільша
залізнична компанія Японії JR (Japan Rail) почала продавати іноземцям єдиний
квиток на необмежену кількість поїздок протягом всієї туристичної поїздки,
проте цей квиток дійсний ще не на всіх приватних лініях.
Інша перешкода, яка Японія повинна подолати, це недостатня кількість місць,
де іноземні туристи можуть розміняти валюту і придбати японські ієни. Зараз у
всьому світі широко практикується або розмін грошей по дорожніх чеках
(traveler`s checks), або зняття готівки з рахунків іноземних банків по
кредитних картках, оскільки люди взагалі утримуються від перевозу крупних сум
готівки. І хоча банкомати грають і в Японії ключову роль, більшість з них не
обслуговує іноземні кредитні карти. Виняток становлять тільки міжнародні
банкомати, або банкомати Citibank і Japan Post. Це відбувається унаслідок
відмінності кодування магнітних смуг іноземних і японських кредитних карт. Не
дивлячись на тиск уряду і заклики зарубіжних партнерів до створення в Японії
системи кредитних карт, сумісної з іноземною, банківські службовці говорять, що
це дуже непроста задача.
Ще одна трудність, з якою стикаються іноземні туристи, це система
готельного обслуговування. В Японії склалася унікальна культура гостьових
будинків і закладів ("рекан"), тому багато іноземних туристів
бажають відчути їх колорит. І дійсно, в Японії є багато традиційних готелів,
особливо у віддалених районах, проте вони обслуговують тільки японців і
доступні далеко не кожному іноземцю. Ніж більше іноземних туристів
приїжджатимуть до Японії, тим більше різноманітними будуть їх смаки і звички.
Тому японські "рекани" винні їм відповідати і бути більш доступними.
Так чи інакше, але скорочення числа іноземних туристів в Японії створює
дефіцит платіжного балансу. В 2001 році дефіцит платіжного балансу сектора,
пов'язаного з туристичним бізнесом, склав близько 3,5 трлн. єн
($29 млрд.). Кампанія по залученню гостей в Країну Висхідного Сонця Visit Japan
була почата в квітні минулого року. Цього року на розвиток туризму в Японії з
державного бюджету були виділено 3,4 млрд. єн ($28 млн.).
Схоже, широка громадськість не звернула особливої уваги на те, що 2003 рік
був оголошено "роком розвитку іноземного туризму". План уряду
привернути в країну якомога більше туристи з-за кордону є знаменним кроком.
31 січня в своїй промові на пленарному засіданні Палати представників
прем'єр-міністр Дзюн'ітіро Коїдзумі заявив про рішення уряду виробити програму
з розвитку туризму. Тепер ця задача стала однією з найпріорітетніших для
адміністрації Коїдзумі.
Програма залучення іноземних туристів входить в загальний пакет пропозицій
по проведенню глобальних адміністративно-господарських реформ, розроблений
урядом в червні минулого року. Власті зробили цю ініціативу тому, що багато
експертів все ще рахують Японію "відсталої" в області туризму.
За даними урядової статистики, в 2001 році Японію відвідали 4,77 млн.
інтуристів, тоді як в тому ж році 16,22 млн. японців виїжджали в туристичні
поїздки за рубіж.
У результаті Японія переживала дефіцит в секторі туризму приблизно на суму
в 3,5 трильйонів ієн. На перший погляд, ці цифри говорять про те, що
Японія країна, не приваблива для іноземців.
Щонайвищий туристичний рейтинг - біля Франції, яку в 2001 році відвідали
близько 76,5 млн. інтуристів. Японія займає в цьому списку 35-е місце і слідує
за Бразилією, що прийняла 4,773 мільйони туристів. Таким чином, Японія
знаходиться далеко позаду семи промислово розвинених країн.
Серед країн Азії Японія займала дев'яте місце і слідувала після Південної
Кореї v свого роду перше місце, тільки по непопулярності у іноземних туристів.
Настав час, коли уряд повинен взяти участь в рішенні проблеми залучення в
країну гостей з-за кордону.
Притока до Японії іноземців не тільки сприятиме розвитку індустрії туризму,
але і допоможе пожвавити нашу мляву економіку за рахунок зарубіжного капіталу,
оскільки вони витрачатимуть в Японії досить багато грошей.
До 2008 року уряд планує збільшити кількість іноземних туристів,
відвідуючих Японію, до 8 млн. в рік. Якщо цю мету вдасться здійснити, притока
туристів повинна забезпечити зростання фінансових надходжень більш ніж на 2,7
трлн єн, що дозволить створити понад 156 тис. нових робітників місць.
Зараз уряд розробив цілий комплекс заходів по розвитку туризму. Перш за
все, це збільшення кількості міжнародних авіарейсів, надання знижок іноземним
туристам при оплаті за проїзд як на повітряному, так і на наземному транспорті,
а також виробництво і розповсюдження за рубежем відеоматеріалів, що знайомлять
з екскурсійними маршрутами в Японії.
Такі заходи, зрозуміло, необхідні. Але в першу чергу треба зробити саму
Японію привабливішої для іноземних туристів. І в цьому значенні вельми
визначною подією стала недавня публікація книги "Загублена краса",
яку написав професор Токійського університету Рюїтіро Мацубара.
У своїй книзі Мацубара пише: "Багатство країни в якійсь мірі може
оцінюватися ступенем краси її визначних пам'яток". "Чому те, що
оточує нас в повсякденному житті, часто буває досить дивним, а іноді і просто
потворним?".
Приток іноземних туристів можна збільшити тільки тоді, коли самі японці
відчуватимуть, що Японія "красива". Цього і потрібно добиватися в
першу чергу. В програмі з оздоровлення економіки країни особливо мовиться про
те, що "відродження міст є обов'язковим".
При рішенні цієї задачі вкрай важливо зберегти красу визначних пам'яток
Японії, а також захистити національну культуру і традиції і забезпечити умови
для їх подальшого розвитку.
Мацубара вважає, що в цьому значенні для Японії була б самою відповідною
італійська модель. "Італія дає нам прекрасний приклад того, як можна
зберегти архітектуру і історичний вигляд міста, відкриваючи в старих районах
невеликі магазини і готелі, охоче відвідувані туристами", - відзначає він.
Така популярність італійських і інших європейських міст у іноземних
туристів пояснюється тільки тим, що там добре збереглася природність і краса їх
визначних пам'яток.
Прем'єр Коїдзумі абсолютно прав, коли говорить про необхідність розвитку
туризму з метою пожвавлення економіки країни. Проте він повинен бути дуже
уважним і не допускати, щоб гроші платників податків витрачалися на такі
проекти, як будівництво абсолютно даремних доріг під тим приводом, що це
сприятиме розвитку туристичної галузі.
Натомість пріоритет повинен віддаватися таким проектам, які дозволять
зробити міста красивими і привабливими для туристів. Наприклад, щоб кабелі
електропроводки і телефонного зв'язку знаходилися під землею і т.д.
Уряд повинен удвічі докладати зусилля до того, щоб раціонально використовувати
гроші платників податків і, спираючись на мудрість народу, зробити Японію
дійсно прекрасною країною - щоб в містах зберігалася старовинна архітектура і
вулиці були рівними, а приміські райони захоплювали приїжджого своєю
неповторною природою.
На світовому туристичному ринку Японія відома перш за все як країна із
значним переважанням виїзного туризму над в'їзним, а японський турист
вважається одним з "наймарнотратніших". В 1987-1991 рр. в Країні
висхідного сонця активно реалізовувалася так звана програма "Десять
мільйонів", направлена на розвиток виїзного туризму. Її метою було
збільшення числа виїжджаючих за рубіж японців з 5,5 млн. в 1986 р. до 10 млн. в
1991 р. і зростання витрат на закордонні подорожі до $20 млрд дол.
Такий незвичайний напрям туристської політики, - здавалося б, в збиток
національній економіці - стало можливим через позитивний баланс зовнішньої
торгівлі Японії. Крім того, ставилася задача за допомогою туристського обміну
змінити негативний імідж країни, що склався за роки Другої світової війни.
Задача була виконана - досягнуті безпрецедентні темпи зростання туристських
збитків. Вже в 1990 р. кількість закордонних поїздок японців перевищила 10
млн., а витрати на туризм в 1989 р. досягли $22,5 млрд.
Проте інтенсивний розвиток виїзного туризму закінчився в 1997 р., коли
виїзд з Японії досяг 16,8 млн. чоловік.
Валютно-фінансова криза країн Азіатсько-тихоокеанського регіону в 1997-1998
рр., стагнація економічного розвитку країни і падіння курсу єни привели до
деякого скорочення туристських виїздів. Виключенням став лише 2000 р.- (17,8
млн. виїздів), що в першу чергу пояснюється компенсацією за попередні роки і
ажіотажним попитом на новорічні поїздки.
Почало XXI століття характеризується значним скороченням виїзного потоку з
Японії. Основна причина полягає в тому, що японський турист відрізняється дуже
високою вимогливістю до безпеки подорожей. Хоча за перші вісім місяців року, до
теракту 11 вересня, виїзний туризм розвивався із знаком "плюс", річне
скорочення туристських виїздів за підсумками 2001 р. склало 9,5%. Ще більш
катастрофічним виявився 2003 р. (-19,5%) через епідемії пневмонії і пташиного
грипу, війни в Іраку і падіння курсу долара. Кількість туристських виїздів з
країни склала 13,3 млн. чоловік, що нижче за рівень 1994 р. У результаті Японія
поступилася лідерством у виїзному туризмі країн АТР Китаю.
Істотно змінилися і напрями туристських потоків. Японці сталі значно менше
виїжджати в США і арабські країни, в 2003 р. - в Сянган і держави
Південно-східної Азії. На фоні інших країн Росія розглядається як безпечна
країна, особливо це торкається Далекого Сходу. В Приморський край в'їзд
японських туристів в найблагополучніші 2001 і 2003 рр. виріс відповідно на 82%
і 16%.
Ще більш значні зміни по туристських витратах. Інтенсивний розвиток
виїзного туризму в роки проведення політики "Десять мільйонів" вивів
Японію на 4-е місце в світі по цьому показнику. Максимальних розмірів
туристська витрата досягла в 1996 р. ($38,4 млрд дол.), до 2001 р. він
впав до $26,5 млрд, в 2003 р. склав близько $26,1 млрд.
Стійкий штамп, що японський турист - найбагатший в світі, вже не зовсім
вірний. В 1995 р. середній японець вивозив з країни $2405, що було пов'язане з
високим курсом єни, дальністю і тривалістю поїздок і переважанням у виїзному
потоці високозабезпеченої частини населення (щорічно з країни виїжджало всього
12% населення, що значно нижче за рівень більшості високорозвинутих країн).
Економічні проблеми Японії, зниження рівня життя населення, падіння курсу єни,
переорієнтація туристських потоків на більш близькі і дешеві дестинации привели до скорочення середніх витрат в 2002 р. до $1616.
Таким чином, положення Японії на ринку міжнародного туризму істотно
міняється. Росте привабливість Японії як туристської дестинации. В 2003 р. тут стартував проект Yokoso ("Ласкаво просимо") -
широкомасштабна програма японського уряду з розвитку в'їзного туризму. Головна
мета акції - майже двократне збільшення числа іноземних туристів в країні - з
сьогоднішніх 5 до 10 млн. в 2010 р. Проект Yokoso вже почав приносити перші
плоди: за період з січня по серпень 2004 р. кількість іноземних туристів, що
вибрали Японію місцем проведення свого відпочинку, виросла на 34,5% і склала
більше 4 млн. чоловік.
Цікаво, що лідерами тут стали Сполучене Королівство (+10,8%), Швеція
(+29,9%), Нідерланди (+36,7%) і. Росія. За вісім місяців 2004 р. число
російських гостей в Країні висхідного сонця, згідно статистиці Японської
національної організації по туризму, збільшилося на 52,4%.
Висновки
У багатьох державах світу туризм розвивається як система,
яка надає всі можливості для ознайомлення з історією, культурою, звичаями,
духовними і релігійними цінностями даної країни і її народу і дає прибуток в
скарбницю. Не кажучи вже
про те, що “годує" ця система дуже багато фізичних і юридичних осіб, так
чи інакше пов'язаних з наданням туристичних послуг. Крім значної статті
прибутку туризм є ще і одним з могутніх чинників посилення престижу країни,
зростання її значення в очах світової спільноти і пересічних громадян.
Туризму в життєдіяльності суспільства
відведено дещо обмежену роль, увага зосереджується переважно на економічних та
зовнішньоекономічних його компонентах. Адже туризм, на нашу думку, виконуватиме
позитивну роль у соціально-економічному зміцненні країни лише за умови його
поступового та паралельного розвитку з іншими сферами суспільного життя, туризм
може бути не лише чинником економічного зростання і виходу країни на світовий
туристичний ринок, а й засобом усебічної інтеграції у світовий економічний
простір на засадах реалізації його комунікативно-інтеграційної складової.
Водночас туризм є галуззю, надзвичайно
залежною від низки опосередкованих чинників — внутрішньополітичної ситуації в
країні відвідання та сусідніх країнах, економічної та політичної ситуації в
країнах — «постачальниках» туристів (за даними ВТО, міжнародним туризмом
охоплено лише 7% населення Землі, переважно це громадяни найрозвинутіших країн
світу з високим рівнем доходів), змін кліматичних умов та природних
катаклізмів.
В умовах посилення
міжнародних і транскордонних зв’язків, європейської інтеграції великого
значення набуває науковий пошук щодо визначення сутності міжнародного туризму
та закономірностей процесів, що відбуваються в міжнародному туристичному русі.
Виходячи з розуміння туризму як засобу формування здорового способу життя
людини й суспільства в цілому, та з огляду на те, що туристичний рух в нашій
країні набуває масового характеру і охоплює всі вікові й соціальні групи
населення, виникла нагальна потреба формування сучасного підходу до функціонування
системи відпочинку, оздоровлення, лікування, пізнання природи, історії країн
світу.
Япония – це унікальна, яку ні з чим не
можливо порівняти і загадкова країна, рівній якій в світі неможливо знайти. І
справа не тільки в її багатій і стародавній спадщині – сама по собі Японія – це
величезний музей. Існує фраза: «Японія – країна контрастів», і це не просто
слова.
Країна Вранішнього Сонця приваблює своєю
самобутньою культурою та багатовіковими традиціями, унікальним навколишнім
середовищем та
фантастичними природними ландшафтами, високорозвиненою інфраструктурою та
модерново-футуристичними спорудами, численними історичними та культурними
пам’ятниками. Особливу увагу привертає вражаюча японська ввічливість, а
надзвичайно високий рівень взаємоповаги та толерантності у японському
суспільстві стали запорукою зміцнення довіри, щирості та дружнього ставлення
один до одного. Японія — унікальна країна і перераховувати її переваги можна
дуже і дуже довго.
Японія має неабиякий туристичний потенціал, подорожуючи країною
можна отримувати насолоду від огляду синтоїських та буддійських храмів,
відвідування традиційних японських садів, які «уживаються» з новітніми
торговельно-офісними центрами, хмарочосами та розважальними районами. Це дає
змогу відчути одночасно дух історії та «бурхливі ритми життя» великих
мегаполісів, таких, як Токіо, Йокогама, Осака, Нагоя. А вибагливі японські
національні страви, які дуже популярні в усьому світі, дозволяють задовольнити
потреби будь- якого гурмана. Дуже приємно, до речі, що дедалі популярнiшою
серед українців стає японська їжа, про що свідчить швидкість з якою з’являються
у нас японські ресторани та їх висока відвідуваність. Негативним є те, що Японія є однією ж
найдорожчих країн світу, туристичні тури до цієї країни з фінансової точки зору
ще не такі доступні для широкої громадськості більшості
країн в тому числі і України.
Щодо розвитку туризму в Японії то останніми роками відбулася зміна
пріоритетів на туристському ринку Японії. Разом із залученням іноземних
туристів до Японії і стимулюванням їх повторних відвідин країни висхідного
сонця активно просувається політика, направлена на розвиток виїзного туризму.
Всіляко заохочується і стимулюється здійснення японцями зарубіжних подорожей.
Так, якщо в 1998 році з Японії виїхало близько 16 млн. чоловік, а в 2000 році
близько 20 млн. виїжджаючих туристів, то сьогодні близько 30 млн. чоловік.
Японські туристи є вельми привабливими для багатьох країн, оскільки під час
своїх подорожей вони витрачають досить великі суми, в середньому в 2-3- рази
більше, ніж будь-який інший іноземний турист, що вельми вигідне для приймаючої
країни. У зв'язку з цим між приймаючими країнами розгоряється боротьба за
залучення японських туристів. Щоб не залишитися в стороні від цих змін на
світовому туристському ринку, необхідно провести глибокий і маркетинговий аналіз основних тенденцій
розвитку туризму Японії.
Аналіз динаміки виїзного туризму Японії за 1964-2004 роки свідчить про
постійне зростання кількості зарубіжних подорожей. За останнє десятиріччя двічі
відбулося зниження абсолютного числа виїжджаючих за рубіж туристів.
Отже, в даний час індустрія туризму є однією з найбільших
форм міжнародної торгівлі, що розвиваються досить динамічно. На сьогодні
міжнародний туризм у всьому світі став
на індустріальну основу і являє собою галузь економіки, яка забезпечує значні
валютні надходження за рахунок розвитку іноземного туризму. Послуги
міжнародного туризму займають величезну нішу в індустрії туризму. Тільки цього
вже достатньо, щоб зрозуміти, наскільки актуальна
тема місця міжнародного туризму в індустрії сучасного туризму.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Азар В.И. Экономика и организация
туризма. – М.: Экономика, 1993.
2. Балабанов И.Т., Балабанов А.И.
Экономика туризма. – М., 2000.
3. Браймер Р.А. Основы управления в
индустрии гостеприимства / Пер. с англ. - М.: Аспект Пресс, 1995.
4. Волошин Н.И. Правовое
регулирование туристской деятельности. - М.: Финансы и статистика, 1997.
5. Гуляев В.Г. Организация
туристической деятельности. - М., 1996. - 312 с.
6. Исмаев Д.К. Основы стратегии
планирования и маркетинга в иностранном туризме. - М.: ТОО «Луч», 1993.
7. Інтернет ресурси:
http://slavyanka.com/cruises/sredizem.php.
8. Квартальнов В.А. Иностранный
туризм. – М.: Финансы и статистика, 1999.
9. Косолапов А.В. Туристское
страноведение. - Владивосток: ДВГАЭУ, 2002.
10. Марусяк А.В. Экономические
функции туризма на современном этапе // Економика Украины. - 2002. - №3-4. - С.
16 – 17.
11. Менеджмент гостиничного и
ресторанного обслуживания / Сост. Ю. Н. Борисова, Н. И. Гаранин, Ю. В. Забаев,
А.И. Сеселкин. - М.: РМАТ, 1997.
12. Менеджмент туризма: Учеб. для
студентов / Авт.-сост. И. В. Зорин. - М.: РМАТ, 1998.
13. Основы менеджмента туризма /
Науч. ред. В. А. Квартальнов. - М.: РМАТ, 1996
14. Папирян Г.А. Международные
экономические отношения. Экономика туризма. – М.: Экономика, 1999.
15. Попов А. Организация коммерческой
деятельности на морском транспорте. – М., 2001.
16. Соловьев Б.Л., Толстова Л.А.
Менеджмент гостеприимства: Справ.-метод. пособие. - М.: РМАТ, 1997.
17. Статистичний бюлетень. Туризм в
Україні. – К., 2000.
Немає коментарів:
Дописати коментар