«Проведення дозвілля студентами» з дисципліни «Математичні методи в соціології»

 

ЗМІСТ

ВСТУП.. 3

РОЗДІЛ 1. ОСНОВНА ЧАСТИНА.. 5

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНА ЧАСТИНА ПРОГРАМИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ.. 13

2.1 Опис генеральної сукупності 13

2.2 Інтерпретація основних термінів дослідження. 17

2.3 Гіпотези. 19

2.4 Соціологічна картина. 22

2.5 Формування обсягу вибірки. 28

2.6 Міркування про етап «ремонту». 37

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 37

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Початковою структурною одиницею суспільства, що закладає основи особистості, є сім'я. Батьки виконують одну з основних  функцій – виховання. Сімейне виховання, можна розглядати як процес впливу на дітей з боку батьків та інших членів сім'ї з метою засвоєння соціальних норм і цінностей, професійних та міжособистісних ролей. Сім'я є одним з факторів соціалізації особистості, тому що саме в сім'ї людина отримує перший досвід соціальної взаємодії.

У родині завжди виникали безліч різних конфліктів. Особливо гостро йде вирішення в родині конфлікт поколінь, адже діти стають дорослими та вимагають волі, сперечаються. Пройшовши певний період розвитку взаємовідносин в сім'ї, можна стверджувати, що конфлікт поколінь існував за всіх часів. Кожен період соціалізації носив певні моменти своєї доби , які сприяли формуванню соціальних норм всередині сім'ї. Конфлікт поколінь проявляється через функції різних соціальних інститутах.

Специфіка конфлікту поколінь проявляється в наступних фактах:

- знецінення старості в очах молодого покоління;

- пошук сімейних цінностей;

- діти не сприймають цінності способу життя своїх батьків;

- збільшення дистанції між поколіннями.

Кожне покоління батьків стурбоване вихованням дітей і у цьому їм допомагає держава. Беручи до уваги студентів, у кожному ВНЗ існує Державна політика виховання, яка полягає в тому, щоб зміцнити освітньо-науковий потенціал держави шляхом підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації елітних фахівців різних освітніх ступенів, конкурентоспроможних на світовому ринку праці, генерації нових знань та інноваційних ідей на основі інтеграції та інтернаціоналізації освіти, досліджень та практики.

Скрізь у вищих навчальних закладах здійснюють соціалізацію молоді, метою якої є формування соціалізованої особистості, що засвоїла необхідні соціальні норми і цінності, професійні та міжособистісні ролі, необхідні для успішного функціонування та творчої самореалізації студента в соціокультурному середовищі вищого навчального закладу, в тому числі проведення вільного часу. Адже якщо людина не має чим зайнятися у вільний час, вона намагається зайняти себе чимось цікавим, корисним,  в чомусь реалізувати себе. Припустимо  якщо студент не планує свій час, не організований, то дозвіллям можуть стати негативні, асоціальні, шкідливі заняття. Незайнятість студента у вільний час може призвести до вживання наркотиків, п’янства тощо. Коли студенту немає чим займатися, зазвичай з’являються різні знайомства сумнівного характеру, коротше кажучи – студент може стати на кримінальну стежку. Тому потрібно проводити соціологічні опитування для того, щоб з’ясувати чим займаються студенти у свій вільний час.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ОСНОВНА ЧАСТИНА

 

Суб’єктом управління, виступає адміністрація НАУ.

Проблемна ситуація. Сфера дозвілля поєднує найрізноманітніші види людської життєдіяльності, адже людина на дозвіллі не обмежена зовнішніми чинниками і залежить лише від своїх внутрішніх бажань та уподобань. Дозвілля привертає увагу вчених багатьох країн. За останні 100 років удвічі скоротився робочий чай, значно зріс обсяг вільного часу. У всіх розвинених країнах світу спостерігалось нове співвідношення часу на працю й дозвілля. Це призвело до збільшення соціального значення дозвілля, яке стає необхідною частиною життя людини в умовах перевантажень організму. Суттєво зросла цінність дозвілля, для певних груп населення, особливо для молоді. В останнє десятиріччя дозвілля розвивається, як елемент способу життя. Дозвіллєва діяльність стала предметом вагомих соціологічних досліджень.

Соціологічні дослідження ґрунтувались на багатоаспектному підході до вивчення явищ духовної культури. Зокрема, поряд із вивченням ціннісних орієнтацій різних груп населення, досліджувались:

·                   погляди на подальший розвиток культури фахівців, які займаються організацією дозвілля на місцях;

·                   вивчення сучасної дозвіллєвої ситуації в Україні, визначення впливу загальної соціально-економічної кризи на дозвіллєву сферу;

·                   аналіз  пріоритету дозвілля населення;

·                   визначення найтиповіших характерних ознак перспективних моделей закладів культури і клубного типу.

Сьогодні, практика молодіжного дозвілля показує, що найбільш привабливими формами для молоді є музика, танці, ігри, ток-шоу, КВК, однак, не завжди культурно-дозвіллєві центри будують свою роботу, виходячи з інтересів молодих людей. Треба не тільки знати сьогоднішні культурні запити молоді, передбачити їх зміни, а й уміти швидко реагувати на них, зуміти запропонувати нові форми і види дозвільних занять.

Дозвілля є вільним вибором особистістю дозвіллєвих занять. Воно є необхідним і невід’ємним елементом способу життя людини. Тому дозвілля завжди розглядається як реалізація інтересів особистості пов’язаних з рекреацією, саморозвитком, самореалізацією, спілкуванням, оздоровленням тощо.

З’ясувавши гносеологічний аспект дозвілля, можна підкреслити, що проблема організації студентського дозвілля є важливою і потребує значної уваги з боку і студентських наставників, і батьків, і влади, і, безумовно, самих студентів.

Науковою проблемою з соціологічної точки зору виступає протиставлення вибору. Наприклад, який застосувати метод опитування, щоб отримати достовірні дані: 1) інтерв'ю — це проведена за певним планом бесіда, що пропонує прямий контакт інтерв'юера з респондентом, причому запис відповідей на запитання ведеться інтерв'юером або на плівку.; 2) анкетне опитування, де головним аспектом виступає анкета — опитувальний лист, що самостійно заповнюється опитуваним за певними правилами і відповідаючи на поставлені питання.

Об’єктом дослідження виступає студентська спільнота факультету лінгвістики та соціальних комунікацій.

Предметом виступає  ставлення студентів до організації свого дозвілля

Мета роботи полягає в тому, щоб вивчити ставлення студентів до планування свого часу.

Завдання дослідження:

Визначити демографічний показник респондентів.

1)    Вкажіть вашу стать:

1.     Чоловіча

2.     Жіноча

2)    Вкажіть ваш вік:

1.     18-20

2.     21-23

3)     Де ви мешкаєте?

1.     Власна квартира чи будинок

2.     З батьками

3.     У гуртожитку

4.     Інша відповідь

Визначити рік, спеціальність та форму навчання.

4)    Вкажіть ваш курс:

1.     1 курс

2.     2 курс

3.     3 курс

4.     4 курс

5.     Магістратура

5)    Вкажіть вашу спеціальність:

1.      035 «Філологія»

2.      029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа

3.      052 «Політологія»

4.      054 «Соціологія»

5.      053 «Психологія»

6.      231 «Соціальна робота»

7.     033 «Філософія»

Визначити середню тривалість сну.

6)    Скільки в середньому  годин на день ви витрачаєте на сон?

1.     3-4

2.     5-6

3.     7-8

4.     Більше 8

Визначити самооцінку стану здоров’я та самопочуття.

7)    Що ви зазвичай відчуваєте:

1.     Роздратованість та напруження

2.     Втома та апатія

3.     Життєрадісність та енергію

4.     Натхнення та спокій

5.     Інша відповідь

З’ясувати чи впливає навчання на самопочуття студентів.

8)    Чи погіршився ваш стан здоров’я під час навчання?

1.     Так

2.     Ні

3.     Незначно

4.     Інша відповідь

9)    Як впливає недолік сну на ваше самопочуття та поведінку?

1.     Погіршується самопочуття

2.     Погано засвоюю навчальний матеріал

3.     Стаю досить дратівливим

4.     Постійно хочу спати

5.     Все вище перераховане

6.     Почуваю себе добре

7.     Інша відповідь

Визначити як часто студенти займаються домашніми клопотами.

10)                      Скільки часу на день в витрачаєте на домашні клопоти?

1.     Не прибираю

2.     Менше години

3.     1-2 години

4.     3-4 години

5.     5-6 години

6.     Інша відповідь

Визначити, яке місце займає дозвілля у житті сучасних студентів.

11)                      Коли перед вам стоїть вибір, ви виберете:

1.     Виконати домашнє завдання

2.     Допомогти батькам

3.     Піти на прогулянку

4.     Не виберу нічого

5.     Інша відповідь

Визначити як планують свій час студенти.

12)                      Чи плануєте ви свій час?

1.     Ні, не планую

2.     Так якщо встигаю

3.     Так завжди

4.     Інша відповідь

13)                      Якщо ви плануєте свій час, чи вдається вам слідувати планам?

1.     Не планую час

2.     Ні

3.     Не завжди

4.     Так

5.     Інша відповідь

Визначити з ким ближче студент: з батьками чи з друзями, одногрупниками.

14)                      Хто допомагає вам впоратися з вашими проблемами? (Можна обрати  кілька варіантів)

1.     Батьки

2.     Близькі родичі 

3.     Друзі

4.     Одногрупники

5.     Викладачі

6.     Свої проблеми я намагаюся вирішувати самостійно.

З’ясувати чи відрізняється вільний час студентів жіночої та чоловічої статі.

15)                      На що ви зазвичай витрачаєте вільний час в будні дні? (Можна обрати  кілька варіантів)

1.     Соціальні мережі, гра у комп’ютерні ігри, перегляд телевізора

2.     Відвідування кінотеатрів, кафе, магазинів та інше

3.     Спортивна діяльність

4.     Культурна діяльність

5.     Туристична діяльність

6.     Інша відповідь

16)                      Чим ви зазвичай зайняті на вихідних? (Можна обрати  кілька варіантів)

1.     Соціальні мережі, гра у комп’ютерні ігри, перегляд телевізора

2.     Відвідування кінотеатрів, кафе, магазинів та інше

3.     Спортивна діяльність

4.     Культурна діяльність

5.     Туристична діяльність

6.     Інша відповідь

Визначити діяльність студентів.

17)                      Виберіть вашу діяльність з нижче перерахованих варіантів?

1.     Не навчаюся  і не працюю

2.     Навчаюся

3.     Працю та навчаюся

4.     Інша відповідь

Визначити на що спирається студент під час вибору дозвілля.

18)                      Чим ви керуєтеся при виборі дозвілля?

1.     Бажання відпочити, підняти настрій

2.     Потреба у вивченні чогось нового

3.     Бажання нічого не робити

4.     Потреба в зміні обстановки

5.     Потреба в спілкуванні

6.     Ваш варіант відповіді

Визначити спосіб відпочинку.

19)                       Яким є ваш спосіб відпочинку?

1.     Пасивний

2.     Активний

3.     Залежить від настрою

4.     Інша відповідь

З’ясувати скільки часу на день займає дозвілля.

20)                      Скільки часу на день займає ваше дозвілля?

1.     Менше 2 години на день

2.     2-5 години на день

3.     Не відпочиваю

4.     Інша відповідь

Джерелами інформації про стан об’єкта та предмета:

1.                Цимбалюк Н. М. Соціологія дозвілля: Навчальний посібник. - К .: ДАКККіМ, 2002. – 214 с.

2.                Яковенко Ю.І., Цимбалюк Н.М. Еволюція дозвілля в контексті соціологічних категорій // Психологія і суспільство. - Тернопіль, 2004. - № 2. – С. 118-124.

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНА ЧАСТИНА ПРОГРАМИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Об’єктом емпіричного етапу дослідження, як генеральна сукупність виступають студенти НАУ, факультету лінгвістики та соціальних комунікацій – 1071 особи.

2.1  Опис генеральної сукупності

 

Особливості генеральної сукупності: Як було вище зазначено генеральною сукупністю виступають студенти НАУ, факультету лінгвістики та соціальних комунікацій – 1071 особи, які включають в себе сім (7) спеціальностей:

 «Філологія»: шифр галузі - 03,  галузь знань - гуманітарні науки , код спеціальності -  035 = 386 студ.;

«Психологія»: шифр галузі - 05,  галузь знань – соціальні та поведінкові науки, код спеціальності -  053 = 348 студ.;

«Політологія»: шифр галузі - 05,  галузь знань – соціальні та поведінкові науки, код спеціальності -  052 = 44 студ.;

«Соціологія»: шифр галузі - 05,  галузь знань – соціальні та поведінкові науки, код спеціальності -  054 = 93 студ.;

«Документознавство та інформаційна діяльність»: шифр галузі - 02,  галузь знань –культура і мистецтво, код спеціальності – 029 = 89 студ.;

 «Філософія»: шифр галузі - 03,  галузь знань - гуманітарні науки , код спеціальності -  033 = 7 студ.;

«Соціальна робота»: шифр галузі - 23,  галузь знань -соціальна робота, код спеціальності -  231= 104 студ..

1 курс - 13 груп = 307 студ..

ФЛ(101-104) = 99 студ.;

ДК(121-122) = 28 студ.;

ПЛ(113) = 27 студ.;

СЛ(111) = 22 студ.;

СР(116) = 28 студ.;

ПС(106-107, 126-127) = 103 студ..

2 курс – 13 груп = 241 студ..

ФЛ(201-204) = 86 студ.;

ДК(221) = 20 студ.;

ПЛ(213) = 17 студ.;

СЛ(211- 212) = 19 студ.;

СР(216) = 26 студ.;

ПС(206-207, 226-227) = 73 студ..

3 курс – 12 груп = 235 студ..

ФЛ(301-304) = 94 студ.;

ДК(321) = 20 студ.;

СЛ(311) = 14 студ.;

СЛ(312) = 12 студ.;

СР(316) = 27 студ.;

ПС(306-307, 326-327) = 68 студ..

4 курс – 11 груп =  211 студ..

ФЛ(401-404) = 84 студ.;

ДК(421) = 11 студ.;

СЛ(411) = 22 студ.;

СР(416) = 15 студ.;

ПС(406-407, 426-427) = 79 студ..

5 курс – 8 груп = 77 студ..

ФЛ(501) = 23 студ.;

ДК(521) = 10 студ.;

СЛ(511) = 4 студ.;

СР(516) = 8 студ.;

ПС(506, 526-527) = 25 студ.,

ФЛ(540) = 7 студ..

Статева пропорція:

«Філологія»
КУРС	ХЛОПЦІ	ДІВЧАТА
1	24	75
2	20	66
3	14	80
4	10	74
5	3	20

 

«Документознавство та інформаційна діяльність»
КУРС	ХЛОПЦІ	ДІВЧАТА
1	4	24
2	4	16
3	5	15
4	1	10
5	3	7

 

«Соціологія»
КУРС	ХЛОПЦІ	ДІВЧАТА
1	7	15
2	8	11
3	6	20
4	8	14
5	3	1

 

«Політологія»
КУРС	ХЛОПЦІ	ДІВЧАТА
1	9	18
2	5	12

 

«Соціальна робота»
КУРС	ХЛОПЦІ	ДІВЧАТА
1	5	23
2	1	25
3	6	21
4	2	13
5	2	6

 

«Психологія»
КУРС	ХЛОПЦІ	ДІВЧАТА
1	21	82
2	21	52
3	12	56
4	8	71
5	5	20

 

«Філософія»
КУРС	ХЛОПЦІ	ДІВЧАТА
5	4	3

 

Курс\стать	1	2	3	4	5
ХЛОПЦІ	70	59	43	29	20
ДІВЧАТА	237	182	192	182	57

 

Всього на факультеті лінгвістики та соціальних комунікацій навчається 1071:

ХЛОПЦІ	ДІВЧАТА
221	850

 

Визначення основних процедур отримання емпіричного матеріалу та його наступної обробки:

-                     Формування вибіркової сукупності

-                     Інструментарієм  для збору інформації вступає анкета

-                     Опитування

 

2.2  Інтерпретація основних термінів дослідження

 

Молодь — соціально-демографічна група, відокремлена на основі сукупності вікових характеристик і особливостей соціального стану.[Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» від 5 лютого 1993 року № 2998-XII (зі змінами)].

Дозвілля — проведення часу, метою якого є відновлення нормального стану організму. Зазвичай відпочинок має такі стадії: стомленість, розслаблення, відновлення сил, розвага. Дозвілля - це час, вільний від роботи, яку людина проводить у відповідності зі своїми потребами та індивідуальними здібностями в активній або пасивній формі [Грушин, Борис Андрійович. "Вільний час. Величина. Структура. Проблеми. Перспективи ». - М., 1966].

Вільний час – частина позаробочого часу людини, не зайнятого проблемами підтримання повсякденної життєдіяльності. Межі вільного часу визначаються на основі виявлення у складі загального часу життєдіяльності людини власне робочого та неробочого часу та виділення у складі останнього різних елементів зайнятого (невільного) часу [ Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=34578]].

Соціологія вільного часу –одна з галузей соціології, представники якої вивчають життєдіяльність, відносини й орієнтації людей у сфері вільного часу [Гоушин П. Вільний час. - М., 1997.].

На сучасному етапі розвитку цього напрямку соціології, вчені-дослідники виділяють дві основні функції дозвілля:

1) економічна функція (дозвілля забезпечує відпочинок після праці, в ході якого здійснюється споживання продуктів і користування послугами, які сприяють відтворенню людини);

2) соціальна функція (дозвілля забезпечує людей і відтворення соціальної структури через типи дозвільної поведінки, що належать різним соціальним групам).

Дозвілля характеризується такими ознаками:

·                   свобода вибору дозвіллєвої діяльності, свобода від обов’язків;

·                   добровільна участь в дозвіллєвій діяльності;

·                    бажання отримати радість та задоволення;

·                    самодостатність та самоцінність.

Основні тенденції розвитку дозвілля:

1) співвідношення обсягів вільного часу та часу трудової активності людини;

2) зменшення вільного часу зі збільшенням віку;

4) зменшення витрат часу на фізичну культуру та спорт, що дає змогу деяким дослідникам вважати, що у деяких країнах цей вид дозвілля знаходиться у перед-кризовому стані.

 Класифікація дозвілля:

·                   вид активності (пасивне та активне дозвілля);

·                   періодичність (щоденне, щотижневе, відпускне, святкове);

·                   тривалість (короткочасне, довготривале, епізодичне);

·                   напрямами діяльності (творче, рекреаційне, культурне, спортивне, декоративно-прикладне, туристичне).

 

 

 

 

 

 

2.3  Гіпотези

 

1.                Зазвичай дозвілля студентів першого та другого курсу – однакова.

1)    На що ви зазвичай витрачаєте вільний час в будні дні? (Можна обрати  кілька варіантів)

1.     Соціальні мережі, гра у комп’ютерні ігри, перегляд телевізора

2.     Відвідування кінотеатрів, кафе, магазинів та інше

3.     Спортивна діяльність

4.     Культурна діяльність

5.     Туристична діяльність

6.     Інша відповідь

2)    Скільки часу на день займає ваше дозвілля?

1.     Менше 2 години на день

2.     2-5 години на день

3.     Не відпочиваю

4.     Інша відповідь

2. Часто середня тривалість сну студентів чоловічої та жіночої статі - однакова.

3)    Скільки в середньому  годин на день ви витрачаєте на сон?

1.     3-4

2.     5-6

3.     7-8

4.     Більше 8

3.                Зазвичай студенти різної статті планують свій час.

4)    Чи плануєте ви свій час?

1.     Ні, не планую

2.     Так якщо встигаю

3.     Так завжди

4.     Інша відповідь

 

4.                Зазвичай дозвілля студентів пов’язаних з гуманітарними та соціальними науками, займає однаковий проміжок часу.

5)    Скільки часу на день займає ваше дозвілля?

1.     Не відпочиваю

2.     Менше 2 години на день

3.     2-5 години на день

4.     Інша відповідь

5.                Зазвичай студенти третього та четвертого курсів працюють.

6)    Виберіть вашу діяльність з нижче перерахованих варіантів.

1.     Не навчаюся  і не працюю

2.     Навчаюся

3.     Працю та навчаюся

4.     Інша відповідь

6. Часто студенти різної статті віддають перевагу активному способу відпочинку.

7)    Яким є ваш спосіб відпочинку?

1.     Пасивний

2.     Активний

3.     Залежить від настрою

4.     Інша відповідь

7. Студенти четвертого та п’ятого  курсів зазвичай  відчувають втому та апатію.

8)    Що ви зазвичай відчуваєте:

1.     Роздратованість та напруження

2.     Втома та апатія

3.     Життєрадісність та енергію

4.     Натхнення та спокій

5.     Інша відповідь

8. Студенти першого та другого курсів зазвичай відчувають життєрадісність та переповнення енергією.

9)    Що ви зазвичай відчуваєте:

1.     Роздратованість та напруження

2.     Втома та апатія

3.     Життєрадісність та енергію

4.     Натхнення та спокій

5.     Інша відповідь

9. Часто через потребу у спілкуванні студенти різних статей вибирають собі дозвілля.

10)                      Чим ви керуєтеся при виборі дозвілля?

1.     Бажання відпочити, підняти настрій

2.     Потреба у вивченні чогось нового

3.     Бажання нічого не робити

4.     Потреба в зміні обстановки

5.     Потреба в спілкуванні

6.     Ваш варіант відповіді

10.  Як показує практика, студенти першого та другого курсів мешкають у гуртожитку.

11)                      Де ви мешкаєте?

1.     Власна квартира чи будинок

2.     З батьками

3.     У гуртожитку

4.     Інша відповідь

 

2.4  Соціологічна картина

 

АНКЕТА

1)    Вкажіть вашу стать:

1.     Чоловіча

2.     Жіноча

2)    Вкажіть ваш вік:

3.     18-20

4.     21-23

5.     24-25

3)    Вкажіть ваш курс:

1.     1 курс

2.     2 курс

3.     3 курс

4.     4 курс

5.     Магістратура

4)    Вкажіть вашу спеціальність:

1.      035 «Філологія»

2.      029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа

3.      052 «Політологія»

4.      054 «Соціологія»

5.      053 «Психологія»

6.      231 «Соціальна робота»

7.     033 «Філософія»

5)    Скільки в середньому  годин на день ви витрачаєте на сон?

1.     3-4

2.     5-6

3.     7-8

4.     Більше 8

6)    Що ви зазвичай відчуваєте:

1.     Роздратованість та напруження

2.     Втома та апатія

3.     Життєрадісність та енергію

4.     Натхнення та спокій

5.     Інша відповідь

7)    Чи погіршився ваш стан здоров’я під час навчання?

1.     Так

2.     Ні

3.     Незначно

4.     Інша відповідь

8)    Як впливає недолік сну на ваше самопочуття та поведінку?

1.     Погіршується самопочуття

2.     Погано засвоюю навчальний матеріал

3.     Стаю досить дратівливим

4.     Постійно хочу спати

5.     Все вище перераховане

6.     Почуваю себе добре

7.     Інша відповідь

9)    Скільки часу на день в витрачаєте на домашні клопоти?

1.     Не прибираю

2.     Менше години

3.     1-2 години

4.     3-4 години

5.     5-6 години

6.     Інша відповідь

10)                      Коли перед вам стоїть вибір, ви виберете:

1.     Виконати домашнє завдання

2.     Допомогти батькам

3.     Піти на прогулянку

4.     Не виберу нічого

5.     Інша відповідь

11)                      Чи плануєте ви свій час?

1.     Ні, не планую

2.     Так якщо встигаю

3.     Так завжди

4.     Інша відповідь

12)                      Якщо ви плануєте свій час, чи вдається вам слідувати планам?

1.     Не планую час

2.     Ні

3.     Не завжди

4.     Так

5.     Інша відповідь

13)                      Хто допомагає вам впоратися з вашими проблемами? (Можна обрати  кілька варіантів)

1.     Батьки

2.     Близькі родичі 

3.     Друзі

4.     Одногрупники

5.     Викладачі

6.     Свої проблеми я намагаюся вирішувати самостійно.

14)                      На що ви зазвичай витрачаєте вільний час в будні дні? (Можна обрати  кілька варіантів)

1.     Соціальні мережі, гра у комп’ютерні ігри, перегляд телевізора

2.     Відвідування кінотеатрів, кафе, магазинів та інше

3.     Спортивна діяльність

4.     Культурна діяльність

5.     Туристична діяльність

6.     Інша відповідь

15)                      Скільки часу на день займає ваше дозвілля?

1.     Не відпочиваю

2.     Менше 2 години на день

3.     2-5 години на день

4.     Інша відповідь

16)                       Яким є ваш спосіб відпочинку?

1.     Пасивний

2.     Активний

3.     Залежить від настрою

4.     Інша відповідь

17)                      Чим ви зазвичай зайняті на вихідних? (Можна обрати  кілька варіантів)

1.     Соціальні мережі, гра у комп’ютерні ігри, перегляд телевізора

2.     Відвідування кінотеатрів, кафе, магазинів та інше

3.     Спортивна діяльність

4.     Культурна діяльність

5.     Туристична діяльність

6.     Інша відповідь

18)                      Виберіть вашу діяльність з нижче перерахованих варіантів.

1.     Не навчаюся  і не працюю

2.     Навчаюся

3.     Працю та навчаюся

4.     Інша відповідь

19)                      Чим ви керуєтеся при виборі дозвілля?

1.     Бажання відпочити, підняти настрій

2.     Потреба у вивченні чогось нового

3.     Бажання нічого не робити

4.     Потреба в зміні обстановки

5.     Потреба в спілкуванні

6.     Ваш варіант відповіді

20)                      Де ви мешкаєте?

1.     Власна квартира чи будинок

2.     З батьками

3.     У гуртожитку

4.     Інша відповідь

 

 

 

 

 

 

2.5 Формування обсягу вибірки

Для того, щоб обчислити обсяг вибірки я б могла скористатися формулою з книги В.І. Паніотто, В.С. Максіменко «Кількісні методи в соціології», і тоді, виходячи з формули  , обсяг вибірки при D = 0,05 , дорівнюватиме 291 особі. Але спираючись на те, що обсяг генеральної сукупності соціологічного дослідження складає невелику кількість, а саме – 1071 особа, то для того, щоб отримати більш достовірні дані, необхідно використати ½ частину генеральної сукупності, а отже, обсяг вибірки буде складати 536 осіб.

Проаналізувавши дані генеральної сукупності за спеціальністю, маємо:

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ	КУРС	ГРУПИ	Всього студентів у групах	Відсоток, % у генсукупності від 1071 загалом	Кількість осіб у вибірці від 536 осіб
«Філологія»	1	101-104	99	99/1071=0,092	536 х 0,092=49
	2	201-204	86	86/1071=0,08	536 х 0,08 =43
	3	301-304	94	94/1071=0,087	536 х 0,087 =47
	4	401-404	84	84/1071=0,078	536 х 0,078 =42
	5	501	23	23/1071=0,021	536 х 0,021=11
«Документознавство та інформаційна діяльність»	1	121	28	28/1071=0,026	536 х 0,026=14
	2	221	20	20/1071=0,017	536 х 0,017=10
	3	321	20	20/1071=0,017	536 х 0,017=10
	4	421	11	11/1071=0,01	536 х 0,01=5
	5	521	10	10/1071=0,009	536 х 0,009=5
«Соціологія»	1	111	22	22/1071=0,021	536 х0,021 =11
	2	211	19	19/1071=0,018	536 х 0,018=10
	3	311-312	26	26/1071=0,024	536 х 0,024=13
	4	411	22	22/1071=0,021	536 х 0,021=11
	5	511	4	4/1071=0,004	536 х 0,004=2
«Психологія»	1	106-107;126-127	103	103/1071=0,096	536 х 0,096=52
	2	206-207;226-227	73	73/1071=0,068	536 х 0,068=37
	3	306-307;326-327	68	68/1071=0,063	536 х 0,063=34
	4	406-407;426-427	79	79/1071=0,074	536 х 0,074=40
	5	506, 526-527	25	25/1071=0,023	536 х 0,023=13
«Соціальна робота»	1	116	28	28/1071=0,026	536 х 0,026=14
	2	216	26	26/1071=0,024	536 х 0,024=13
	3	316	27	27/1071=0,025	536 х 0,025=13
	4	416	15	15/1071=0,014	536 х 0,014 =8
	5	516	8	8/1071=0,007	536 х 0,007=4
«Політологія»	1	113	27	27/1071=0,025	536 х 0,025=13
	2	213	17	17/1071=0,016	536 х 0,016=8
«Філософія»	5	540	7	7/1071=0,007	536 х 0,007 =4
ЗАГАЛОМ	-	-	1071	100	536

Проаналізувавши дані генеральної сукупності статевої пропорції, маємо:

КУРС	ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ СТУДЕНТІВ	Відсоток, % у генсукупності від 1071 загалом	Кількість осіб у вибірці від 536 осіб
1	307	307/1071=0,286	536 х 0,286=154
2	241	241/1071=0,225	536 х 0,225=121
3	235	235/1071=0,219	536 х 0,219=117
4	211	211/1071=0,197	536 х 0,197=105
5	77	77/1071=0,072	536 х 0,072=39
ЗАГАЛОМ	1071	100	536

 

КУРС	ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ХЛОПЦІВ	Відсоток, % у генсукупності від 1071 загалом	Кількість осіб у вибірці від 536 осіб
1	70	70/1071=0,065	536 х 0,065=35
2	59	59/1071=0,055	536 х 0,055=30
3	43	43/1071=0,04	536 х 0,04=22
4	29	29/1071=0,027	536 х 0,027=14
5	20	20/1071=0,019	536 х 0,019=10
ЗАГАЛОМ	221	100	111

 

 

 

КУРС	ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ДІВЧАТ	Відсоток, % у генсукупності від 1071 загалом	Кількість осіб у вибірці від 536 осіб
1	237	237/1071=0,221	536 х 0,221=119
2	182	182/1071=0,17	536 х 0,17=91
3	192	192/1071=0,18	536 х 0,18=96
4	182	182/1071=0,17	536 х 0,17=91
5	57	57/1071=0,053	536 х 0,053=28
ЗАГАЛОМ	850	100	425

 

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ	КУРС	ГРУПИ	Загальна кількість хлопців	Відсоток, % у генсукупності від 1071 загалом	Кількість осіб у вибірці від 536 осіб
«Філологія»	1	101-104	24	24/1071=0,022	536 х 0,022=12
	2	201-204	20	20/1071=0,019	536 х 0,019=10
	3	301-304	14	14/1071=0,013	536 х 0,013=7
	4	401-404	10	10/1071=0,009	536 х 0,009=5
	5	501	3	13/1071=0,012	536 х 0,012=6
«Документознавство та інформаційна діяльність»	1	121	4	4/1071=0,004	536 х 0,004=2
	2	221	4	4/1071=0,004	536 х 0,004=2
	3	321	5	5/1071=0,005	536 х 0,005=2
	4	421	1	1/1071=0,001	536 х 0,001=1
	5	521	3	3/1071=0,003	536 х 0,003=1
«Соціологія»	1	111	7	7/1071=0,007	536 х 0,007=3
	2	211	8	8/1071=0,007	536 х 0,007=4
	3	311-312	6	6/1071=0,006	536 х 0,006=3
	4	411	8	8/1071=0,007	536 х 0,007=4
	5	511	3	3/1071=0,003	536 х 0,003=1
«Психологія»	1	106-107;126-127	21	21/1071=0,017	536 х 0,017=10
	2	206-207;226-227	21	21/1071=0,017	536 х 0,017=10
	3	306-307;326-327	12	12/1071=0,011	536 х 0,011=6
	4	406-407;426-427	8	8/1071=0,007	536 х 0,007=4
	5	506, 526-527	5	5/1071=0,005	536 х 0,005=2
«Соціальна робота»	1	116	5	5/1071=0,005	536 х 0,005=2
	2	216	1	1/1071=0,001	536 х 0,001=1
	3	316	6	6/1071=0,006	536 х 0,006=3
	4	416	2	2/1071=0,002	536 х 0,002=1
	5	516	2	2/1071=0,002	536 х 0,002=1
«Політологія»	1	113	9	9/1071=0,008	536 х 0,008=4
	2	213	5	5/1071=0,005	536 х 0,005=2
«Філософія»	5	540	4	4/1071=0,004	536 х 0,004=2
ЗАГАЛОМ	-	-	221	100	111

 

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ	КУРС	ГРУПИ	Загальна кількість дівчат	Відсоток, % у генсукупності від 1071 загалом	Кількість осіб у вибірці від 536 осіб
«Філологія»	1	101-104	75	75/1071=0,07	536 х 0,07=37
	2	201-204	66	66/1071=0,062	536 х 0,062=33
	3	301-304	80	80/1071=0,075	536 х 0,075=40
	4	401-404	74	74/1071=0,067	536 х 0,067=37
	5	501	2	20/1071=0,019	536 х 0,019=10
«Документознавство та інформаційна діяльність»	1	121	24	24/1071=0,023	536 х 0,023=12
	2	221	16	16/1071=0,015	536 х 0,015=8
	3	321	15	15/1071=0,014	536 х 0,014=8
	4	421	10	10/1071=0,009	536 х 0,009=5
	5	521	7	7/1071=0,007	536 х 0,007=4
«Соціологія»	1	111	15	15/1071=0,014	536 х 0,014=7
	2	211	11	11/1071=0,01	536 х 0,01=5
	3	311-312	20	20/1071=0,019	536 х0,019 =10
	4	411	14	14/1071=0,013	536 х 0,013=7
	5	511	1	1/1071=0,001	536 х0,001 =1
«Психологія»	1	106-107;126-127	82	82/1071=0,077	536 х0,077 =41
	2	206-207;226-227	52	52/1071=0,049	536 х 0,049=26
	3	306-307;326-327	56	56/1071=0,052	536 х 0,052=28
	4	406-407;426-427	71	71/1071=0,066	536 х 0,066=35
	5	506, 526-527	20	20/1071=0,019	536 х 0,019=10
«Соціальна робота»	1	116	23	23/1071=0,021	536 х 0,021=12
	2	216	25	25/1071=0,023	536 х 0,023=13
	3	316	21	21/1071=0,02	536 х 0,02=10
	4	416	13	13/1071=0,012	536 х 0,012=6
	5	516	6	6/1071=0,007	536 х 0,007=3
«Політологія»	1	113	18	18/1071=0,017	536 х 0,017=9
	2	213	12	12/1071=0,011	536 х 0,011=6
«Філософія»	5	540	3	3/1071=0,003	536 х 0,003=2
ЗАГАЛОМ	-	-	850	100	425

 

Загальна мета будь-якої перевірки гіпотези полягає в тому, щоб визначити, чи підтверджують вибіркові дані гіпотезу щодо популяції, чи спростовують її. У хі-квадрат вибірка виражається у вигляді набору спостережуваних частот (значень fo), а нульова гіпотеза використовується для генерації набору очікуваних частот (значень fe).

ОПИС №1

Статистика хі-квадрат просто вимірює, наскільки добре дані (fo) відповідають гіпотезі (fe). Символ для статистики хі-квадрат – х2. Формула для статистики хі-квадрат:

Як видно з формули, значення хі-квадрат обчислюється за допомогою наступних кроків:

1. Знайти різницю між fo(дані) і fe(гіпотеза) для кожної категорії.

2. Звести різницю в квадрат. Це гарантує, що всі значення

будуть позитивними.

3. Розділити квадрат різниці на fe

4. Скласти значення з усіх категорій.

ОПИС №2

Було висунуто нульові гіпотези про те, що спостережувані частоти відповідають очікуваним (тобто між ними немає різниці, тому що вони взяті з тієї ж генеральної сукупності). Якщо цей так, то розкид буде відносно невеликим, в межах випадкових коливань. Міру розкиду визначають за статистикою Хі-квадрат. Далі кому одержану статистику порівнюють з критичним значенням (для відповідного рівня значущості і ступенів свободи), або, що більш правильно, розраховують спостережуваний p-value, тобто ймовірність отримати таке або ще більше значення статистики при справедливості нульової гіпотези.

1.     Скористаємося формулою, зазначеною вище.

2.     Тепер знайдемо критичне значення при 5-ти ступенях свободи (k) і рівні значущості 0,05 (α) по таблиці критичних значень розподілу хі квадрат.                                         

3.     Порівняємо фактичне і табличне значення.

4.     Якби розрахункове значення потрапило в критичну область, то нульова гіпотеза була б відхилена.

5.     Більш правильним буде розрахувати ще і p-value. Для цього потрібно в таблиці знайти найближче значення для заданої кількості ступенів свободи і подивитися відповідний йому рівень значимості. АЛЕ можна скористатися програмою MS Excel.

6.     Перевіримо гіпотезу про згоду частот за допомогою тесту хі квадрат і функції Excel ХІ2.ТЕСТ.

 

 

2.6 Міркування про етап «ремонту»

  Якщо обсяг вибірки складає 536 студентів, то відповідно маємо використати 536 анкет. У випадку якщо студент буде відсутній на парі,  застосуємо метод поштового опитування, а саме – відправити у гугл-формі на адресу корпоративної пошти Національного авіаційного університету. Таким чином, студент зможе відповісти на питання анкети не виходячи з дому, тим самим забезпечивши репрезентативність.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

2.                  Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=34578]

3.                  Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» від 5 лютого 1993 року № 2998-XII (зі змінами)]

4.                Цимбалюк Н. М. Соціологія дозвілля: Навчальний посібник. - К .: ДАКККіМ, 2002. – 214 с.

5.                Яковенко Ю.І., Цимбалюк Н.М. Еволюція дозвілля в контексті соціологічних категорій // Психологія і суспільство. - Тернопіль, 2004. - № 2. – С. 118-124.